Ти заробляєш гроші й продаєш своє тіло
І не віриш ні на йоту у чиєсь слово спасіння.
Переписуєш день у миті й хвилини набіло -
І ділиш навпіл, останні уламки каміння...
Зовсім не віриш у диво та випадковості,
Але ловиш свій шанс, бо все може трапитись...
Твої вчинки й слова це лише умовності -
Та єдина твоя біда, що зовсім немає куди повертатися...
Ти вживаєш усе й завжди форсуєш обставини,
А ніч знову призводить до втрати свідомості.
Час залишає на твоїй душі глибокі подряпини,
А все інше лише замкнуті кола і послідовності...
Твоя надія змушує невідомо нащо чекати,
Бо єдине, що в тебе лишилось це незалежність.
Та мусиш, нащадкам на асфальті ті слова написати -
Що світло й пітьма має кордони і це протилежність...
Що доля мов ролі розподілені ще від початку створення світу,
І ти маєш список гріхів хоча це й не твоя провина -
Та все одно тебе притягнуть до суду і суворого звіту
I автору буде начхати янгол ти чи просто людина...
Але колись, ти станеш поміж святих чи навіть апостолів -
Й не годуватимеш обіцянками, а поставиш свій наголос.
Поміж всіх перетинів, шляхів, ком та апострофів -
Твоя релігія... Завжди без реклами, а наживо й наголо...
Ти, впевнено радиш і кажеш, що кожен матиме вибір,
Заперечуєш гріх, бо всі таємниці скриті на межі пізнання.
Єдина ж проблема, що ти потрапив у інший вимір -
Де ціна за любов одвічні наші страждання...
І нехай для когось віра це бізнес й політика,
Ти ж не матимеш з цього жодної користі й зиску.
Твоя релігія це сповідь вигнанця і доля самітника,
Час дати їм відсіч і підвести останню риску...
Та буде дано тобі по слову, вірі й за вчинками,
А доти маєш редагувати своє послання.
Твоє життя - це маршрут із зупинками,
Гадаєш, що лиш для рабів - свобода це покарання?..
Ти колись благав закляттями та молитвами,
У пересічних перехожих щастя і милості.
Та всі фільми закінчуються завше лиш титрами,
А в божому світі споконвічно не є справедливості...
