Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Олійник: Модниця на пляжі (гумореска) . - ВІРШ

logo
Володимир Олійник: Модниця на пляжі (гумореска) . - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Модниця на пляжі (гумореска) .

        

                                      Жара  тисне, в  вухах  шум,
                                      Сонце  розігрілось,
                                      Каже  вчора  мені  кум,
                                      Що  до  моря  захотілось.

                                      А  я  зразу  прокрутила
                                      Зараз  скажу:-Боря,
                                       Та  я жінка  твоя  мила,
                                       Пусти-ня  до  моря.

                                       Чоловік, як  стовп  застив,
                                        Стис  в  руках  відерце,
                                        Як  в чоло  мене  вмастив -
                                        Аж  тьохнуло  серце.

                                        Ось  і  вечір, тишина, 
                                        Почули  погоду,
                                        Я   йому  чуть-чуть  вина -
                                        Дає  мені  згоду.

                                        Та  я  жінка  нічо  собі-
                                        Далеко  не  дура,
                                        Ще  горівки  зо  грам  триста -
                                        І  хлопові  рура.


                                       Сумка  знаю  де  лежить,
                                       Цілую  дитину.
                                       А  отут  аж  кров  кипить
                                       Бо  до  моря - гину. 

                                       А  чоловік  розхропівсь, набрався,
                                       Тай  не  знає  ненька.
                                       Тільки  півень  обізвався -
                                       Чухнула    зраненька.

                                      Стежками  блукала, дума, що  забула.
                                      Чілка  аж  на  носі,
                                      Та  ще  замість  мештів  взула
                                      Мамині  галоші.

                                      Ось  і  поїзд  на  Одесу,
                                      Мужичок  в  формі  стріча,
                                      Запускає,  як  принцесу
                                      Та й  собі: ,,Ти  хто  така?”

                                       А  я  знаю, що  то  Ганька
                                       Міні  юбка, парашути  нижче,
                                       В  руках  чогось,  якась  банька,
                                       Несеться, аж  свище.
                                      В  перші  двері  вривається,
                                      Другі  відкриває
                                      Парашутом  зачіпається
                                      Отак,  розриває.

                                      В  друге  купе  залітає,
                                      Чілку  гудзом  в’яже,
                                      Труси  трохи  підвертає
                                      ,,Міс  я  нині’’, - каже.

                                      Окуляри  вийма, подивилась  скоса.
                                      Без  шкельця  одного,
                                      Зачіпає  їх  до  носа,
                                      Клоунонада  з  того.

                                      А  поїзд  несеться, свище,
                                      З  вікна  продуває
                                      Парашут  чогось  ще  нижче
                                      Отак.  Воздух  виробляє.

                                      А  ось  місто-то  Одеса,
                                      Яка  втіха!  Так  буває,
                                      Як  МІС  Ганька, як  принцеса,
                                      В  купе  сумку  забуває.

                                     А  купальник  й  капелюшка
                                     Помчались  до  Криму.
                                     Все  згадала МІС  селюшка,
                                     Згадала  й  хатину.

                                    Та  все  ж  такі  таксі  взяла
                                    І  просто  до  пляжу,
                                    На  березі  постояла,
                                    Зараз  все  розкажу.

                                    Люди  добрі! Що  я  бачив!
                                    Світерок  знімає,
                                    Розв’язує  гудз  на  чілці,
                                    Груди  піднімає.

                                   Все  волоссям  об’їзала,
                                   Ще  трохи  осталось,
                                   Піднімає  парашути
                                   Раз, раз-зав’язалось.

                                   Все, як  в  тому  Інтернеті:
                                   Окуляри  тягне
                                   Без  скла , на  ніс  зачіпляє,
                                   Як  капцями  двигне.

                                  І  до  води, а  я  бачу
                                  Зривається  пляж- Одеса,
                                  Цей  купальник  цього  року
                                 Самий  модний  в  МІС  принцеси!

                                 Тут,.як  тут  їй  дзвонить  Боря:
                                - Як  ти  там, моя Ганусю? 
                                 Ось  стою  я  біля  моря,
                                 Лізти  в  воду  не  зберуся.

                                 Пляж  увесь, як  той  оратор,
                                 Все,   як  знім- майданчик,
                                 Біля  мене  оператор
                                 Біга, як  пацанчик..

                                 Чоловік в цю  мить  застив,
                                  Сидить  в  Інтернеті,
                                 Бачить  сумка, біла  Гані
                                 У  її  пакеті.

                                  Прокрутив  ще  трішки  далі,
                                  Бачить капелюшка,
                                  Ось  купальник, ось  сандалі,
                                  Оце  і  селюшка!

                                  В  середині  кров  бурчить,
                                  Трохи  відійшов.
                                  Чує: ніби хтось  кричить,
                                  Це поштар  прийшов.

                                  Посилку  заносить  в  хату ,                 
                                  Чоловік  приймає.
                                 - Що  є  там,- дитина -, тату?
                                  Та  хто  його  знає?.

                                  Бідолаха  відкриває -
                                  Купальники  Гані.
                                  Кров  кипить, перевертає
                                  Усе  в  чемодані.

                                   Альо, Ганько! Як  це  так?
                                   То  що, в  тебе  втома?
                                   Чув  із  моря, що  ти  МІС,
                                   А  купальник  дома.

                                   Як  зайти  тепер  в  хатину?
                                   Ще й  порвана  попа.
                                   Щоб  ти  знала,  Ганусино,
                                   Як  дурити  хлопа.

01.12.2012р.

ID:  770443
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.01.2018 15:23:39
© дата внесення змiн: 04.10.2020 12:58:02
автор: Володимир Олійник

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (545)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Надія Башинська, 09.01.2018 - 21:03
39 16 39 ВЕСЕЛО!!! 19 22 22 ny5
 
Волдімір відповів на коментар Надія Башинська, 09.01.2018 - 22:02
Дякую,Надія.
 
Дмитро Кiбич, 09.01.2018 - 17:04
Гарний вiрш, Волдiмiре. 12 friends Досить цiкава, кумедна така iсторiя. biggrin
Тiльки от одна з попереднiх коментаторок правильно вiдзначила - у 8 рядку слово "пусти-ня" якось не зовсiм звучить. А може вам тут замiнити на "пусти-но" - "Пусти-но - до моря". А також у 15 рядку слово "чуть-чуть" - якось набагато частiше вживають "трохи" або "краплю". Тодi може цей рядок - "Я йому краплю вина".
 
Волдімір відповів на коментар Дмитро Кiбич, 09.01.2018 - 22:01
Щиро дякую Вам за прочитане.Я прислухався до Ваших підказок і вирішив подивитися в свою книжку ,,Я тулюся до тебе,країно,,.Та чомусь в цій гуморесці ці слова редакція не виправила,хоча в других віршах попрацювала добряче.Тому,якби не було книжки,можливо і виправив би.А так не маю права,тому що вже читають люди.Але Ваша підказка не погана.Дякую.
 
Ніна Незламна, 09.01.2018 - 16:58
12 biggrin wink smile wink give_rose
 
Волдімір відповів на коментар Ніна Незламна, 09.01.2018 - 22:03
22 Спасибі.
 
Волдімір відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 09.01.2018 - 22:03
Щиро дякую,Світлана.
 
Чайківчанка, 09.01.2018 - 15:54
give_rose 12 biggrin tongue wink
 
Волдімір відповів на коментар Чайківчанка, 09.01.2018 - 22:04
22 12
 
Frangipani, 09.01.2018 - 15:32
biggrin biggrin biggrin

12 12 12
про парашути особливо люблю wink
О це то розсмішили
Класно!
Тільки дозвольте будь ласка, 2-й стовпчик, останній рядок не "- ня" , а "- мя" , діалектне скорочення від "мене". І ще може пройдіться, бо чудове ж smile
 
Волдімір відповів на коментар Frangipani, 09.01.2018 - 15:50
Дякую-перевіремо.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: