Батьківська мово, мово материнська,
Ти виросла із їхніх мозолів.
Моя безсмертна, рідна, сама близька,
Ти мова своїх доньок і синів.
Тебе почути можна в світі всюди,
Співає наші пісні сам Париж.
В Нью-Йорку розмовляють нею люди,
На сході ж України - не престиж.
Нам нав’язали за роки чужинську
І нашу хочуть вибити з сідла…
Нашій святині, мові українській,
Дають суму, щоб світом побрела.
Та наша мова – це життєвий рупор,
Де ВОЛЯ словом на святім гербі,
В нас хліб і небо об’єднались в прапор,
Це сурма, що зове при боротьбі…
Навчай тих мово, хто іще не зрячий,
Співай пісень, що прославляють край…
І пам’ятай, що наш народ терплячий,
Мову учи і нею розмовляй.
Нема мови, нема держави. А тим українцям, що рахують себе патріотами і не знають рідної української мови має бути соромно. 
