Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Три ім`я на " О" - ВІРШ


Ніна Незламна: Три ім`я на " О" - ВІРШ
UA | FR | RU

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | |  |  | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1







Три ім`я на " О"

Ніна Незламна :: Три ім`я на
Осінній вечір …. Сіра пелена - немов туман, в небі сховала зорі. Листя багрове, жовте, ледь зелене, потріпане і на пів сухе крутиться під дійством вітру. Часом підлітає наче в танці, чи скрутиться клубком, чи по одинці все ж припадає до землі, знаходить спокій. Ото так і життя, думав Олег, вкотре уважно придивлявся до дороги. Та, щось у мене ніяк не виходить зі спокоєм. Весь час в напрузі, така професія... Прохолодний вітер віяв у вікно, то злегка, то сильніше, розвіював пасму волосся, ніжив його. Трамвай набирав швидкість,згодом знову гальмував, перед кожною зупинкоюг попереджав пасажирів - оголошує назву. Уважно придивлявся в дзеркало, чи можна зачинити двері. В місті – ліхтарі по алеях…. Освітлення достатнє, видно, як кудись поспішають люди. Часом всміхнеться, як побачить, що цілуються пари. І знову вся увага на дорогу і в салон. Два роки їздить одним маршрутом, людей багато, але постійних пасажирівта знає, особливо ввечері, коли робить останнє коло. Ніколи не думав, що прийдеться переїхати з Сімферополя в Вінницю. Події на Майдані змусили це зробити, не зміг змінити погляд до своєї країни. Він іще зі школи нею жив, так любить Україну, читав твори Шевченка, Лесі Українки. Особливо любив читати книги - історичні, воєнної тематики. Він виріс с біля моря…… На жаль , коли йому було п`ять років їх покинув батько. Переїхали в Ялту, відтоді наче й не було в хлопця батька, навіть не присилав аліменти. З мамою в місті, з бабусею та дідусем - в приморському селі пройшло дитинство. Коли був молодшим, з дідом на човні виходив в море порибалити. Закінчував школу, поховали дідуся. Більше часу вділяв бабусі, був помічником , вона жила в приватному будинку, біля нього завжди треба чоловічої руки. Після школи Олег вивчився на водія. Кілька місяців возив товари в магазини, згодом мав дозвіл на перевезення пасажирів. На кожні вихідні в бабусі, в курортний сезон навіть прямо від неї їздив на роботу. Бабуся на той час брала на квартиру відпочивальників. Хлопця тягнуло до компанії. Молоді дівчата, хлопці, магнітофон, музика і все це біля моря, це був суцільний кайф. Присяде на пісок, задивиться на море, а хвилі піняться, стеляться, одна на одну, в полон забирає одна іншу. Відразу наче, якийсь біс вселявся в тіло, здавалося перевернув би гори. Інколи таке було, що дівчата самі запрошували в кімнату.. Молодий, в жилах кров кипіла, відчував себе жеребцем, але спокусам не піддавався. Правда, до тієї пори, поки не зустрів двох подружок. Ох і засліпила очі Оксана, думав здуріє, згадував, як воно буває вперше, коли горить в душі вогонь і не можеш зупинитися. Часом вийде надвір хіть остудити, а море штормить, вітер б`є в обличчя, розвіє довге волосся, хотілося завити вовком. Дівчат було, що сказати, гріхів, як вже пізніше думав - мав занадто багато.. Можливо тому й не одружився до цієї пори. То на заваді друзі, не хотів дорогу переходити, то його не хотіли. Здавалося, хлопець з виду не поганий, білявий, з синіми очима. Високий на зріст, «міцненький горішок», так його називала бабуся. Та невдовзі, залишила їх. Бідкався хлопець, дуже любив її. Одна біда кажуть не ходить, в армію не взяли, захворіла мама. Через два роки її не стало, здолав рак. Йому тобі минуло двадцять два роки. Дві тисячі чотирнадцятий рік війде в історію. Майдан, розмови, що Росія прийде на допомогу кримчанам. Не розгубився, не вагаючись продав бабусин будинок. Продав квартиру,переїхав в Вінницю. Чому в це місто і сам не знав, він, якось одного разу, їздив з другом по роботі, в гості до його бабусі. Місто сподобалося, красиве, привабливе. Протікає річка Буг, любив бродити по берегу, насолоджуватися виблискуванням води -любив пейзажі, особливо з плакучими вербами. Усе вдалося зробити все швидко. В міській раді запропонували роботу в автопарку, водієм трамваю. В гуртожитку дали кімнату. Навіть був трохи спантеличений, це ж треба, без проблем, тільки, погляди в його сторону і де хто дивувався, що виїхав з Криму. Згодом зрозумів, вірне рішення, адже Крим окупувала Росія. В гуртожитку довго не затримався, компанії, веселощі, вже не для нього. По відношенню до жінок, чи охолов, чи переїзд зупинив його. Не пройшло і чотирьох місяців купив двокімнатну квартиру, життя потекло спокійним, звичним руслом. Пізній вечір… Він вкотре, за звичаєм, зазирнув у салон, всього чотири пасажири. Обнявшись,сиділа молода пара, хлопець всміхався до дівчини, про щось емоційно розповідав. І чоловік, років п`ятидесяти, який мав на наступній зупинці зійти. Він його добре пам`ятає, часто возить. Неподалік від них, з букетом червоних троянд, сиділа жінка. О, як багато квітів й без мужчини, цікаво… та таке буває- подумав. Останній поворот, далі - по прямій. Раптово засвітив в очі автомобіль, відразу загальмував, в метрах п`яти на колії стояли два автомобілі, декілька чоловік розмахували руками . Ось так тепер треба чекати, коли приїде ГАЇ - подумав, вже почув сирену. Олег попередив пасажирів, що треба трохи зачекати, адже побитих авто не було, тож все мало владнатись швидко. Його магнітом тягнуло подивитися на жінку з квітами. Стоп, зупинив себе, адже я її десь бачив. Де? Коли? Очі, ці очі і волосся каштанового кольору, щось знайоме, впевнився він, знову дивився на неї. Невже це Оксана? Очі забігали, немов шукали порятунку, відчув під серцем холод. Та ні, це напевно жінка дуже схожа на неї. Не пригадаю звідки вона була. Ото дурість, молодість все було по барабану. Пригадав той випадок, як у бабусі, відпочивали дві подруги. Як Оксана умовляла його, просила, щоб не чіпав, щоб пожалів - пошкодує потім. А він тоді від поцілунків наче оп`янів, домігся її. Вона ж наступного дня виїхала, поїхала раніше. Запекло в грудях, кинуло в жар - правду говорила. Сигнал автомобіля відволік від спогадів. Колію звільнили, заметушився, поїхав. На зупинці вийшов чоловік й дівчина з хлопцем. То це вона, чи не вона ? Вкотре запитував себе Олег, чомусь не наважився знову подивитись, немов боявся. Але ж така ж гарна, може й не вона . А якщо, познайомитися, саме кінець зміни, запропонувати провести додому.З квітами і сама - цікаво… Оксана працювала в банку, після роботи накрила святковий стіл, адже в неї сьогодні день народження. Дуже рідко їздила трамваєм додому, то друзі підвозили автівкою, то співробітники, інколи на маршрутному таксі. Після шампанського боліла голова, вирішила чим довше добереться додому, тим краще. Вдома на неї чекала донька, цей подарунок долі в молоді роки, що змінив її все життя. Після того,як Оксана поїхала, зрозуміла - вагітна. Подружка радила, щоб дала знати йому та батьки хоча й сварилися, але згодом змирилися, були проти цього. Батьки інтелігентні люди, обоє викладали в університеті. Щоб менше було розмов по під`їзду, відразу в іншому мікрорайоні купили їй двокімнатну квартиру. Оксана вирішила, що це на краще, адже батьки дали їй шанс самій вирішити, як жити далі. Від батьків мала фінансову підтримку, вони окрім роботи займалися репетиторством, давали уроки англійської мови. Дівчинка народилася вчасно, Оксана дала їй ім`я – Оля. Ввирішила хай буде три ім`я на «О». Можливо колись пробачить Олега, дасть знати, що в нього є донька. Маленька народилася темненькою та з часом волосся почало світлішати, оченята сині, красиві. Помітно підростала, все більше ставала схожа на Олега. Оліі було три роки, коли Оксана отримала диплом, вона навчалася на заочному відділені Вінницького торгівельно - економічного коледжу. Відразу пішла на роботу - в банк, а доню водила в садочок. На роботі колектив в основному жіночий, подружка ,з якою відпочивали на морі, виїхала в Київ. За особисте життя забувала, вільний час від роботи, приділяла доньці. Батьки онучку не бавили, інколи раз чи два рази на місяць приїдуть автівкою, на якусь годину - дві, провідають і все. Жалілися, що не витримують капризування онучки, хоча Оксана не вважала дівчинку вередливою, хіба коли захворіє. Не встигла оглянутися, як доня так швидко виросла, на обличчі від неї успадкувала красиву форму губ, все останнє - від Олега. Батьки інколи запитували її, чи не написала листа батькові дитини та вона тільки хитала головою. А в самої щеміло під серцем, відчуття образи, ще не пройшло. А донька підростала……. Надворі зима… Напередодні Нового року, Оля сама наряджала ялинку. Вона навчалася в сьомому класі, весело розповідала мамі, що в школі має бути новорічний вечір та про цікаві конкурси, які готують діти. Оксана прийшла з роботи, за цілий день роботи з клієнтами в голові, аж шуміло. Обіперлася на підвіконня, задивлялася в засніжене, вечірнє місто. Повішані ліхтарі на стовпах, гойдалися від вітру, то світили на більшу частину тротуару, то на меншу. Сніг - то іскрився, то знову пропадав в пітьмі, наче заколисував. Смуток запав на душі - ось вже який Новий рік, а вона одна. Донечка розцвіла, як квіточка, мабуть вже хлопці задивляються» - навіяло в думках. Оля підійшла, обійняла за плечі, -Мамо, а хто мій тато? Я вже майже виросла розкажи мені, що в дитинстві розповідала, то напевно байки , що поїхав на заробітки…. Вона приторкнулася устами до щоки, поцілувала, -Мамо, я все зрозумію, гадаю маю право знати. Двома руками взяла за плечі, повернула до себе… В Оксани сум в очах на віях тремтіли сльози. Оля притулилася до неї, -Тобі боляче, тоді може іншим разом, якось…. -Ні – ні, давай сядемо. Після розповіді, Оля, дивлячись в очі запитала, -Мамо, а ти його кохала? -Тоді - іще сама цього не знала, а, коли народилася ти, ще так схожа на нього, з роками зрозуміла, що то було кохання. Чи я помилилася, чи доля так все повернула в моєму житті. Не наважилася йому написати про тебе. Ти вибач, мабуть я поступила – неправильно, не знаю чому довго тримала образу. Час летів… Донька підросла, до цього питання не поверталися, адже Крим окупувала Росія. Трамвай під`їжджав до останньої зупинки… Олег здалеку побачив напарника - Миколу, який мав завтра вийти на маршрут. Тішився думкою- от добре, він зможе трамвай завезти в депо, а я наважуся познайомитися. Тим паче на зупинці більше нікого немає. -Ви останній пасажир і більше ніде нікого… Може я допоможу вам, такий великий букет іще й пакет., Напарник поїде в депо, а я вже вільний. Вона зніяковіла та все ж вирішила прийняти пропозицію. Хоча в салоні не дуже світло та Олег помітив, як вона почервоніла. Він взяв пакет, вона йшла за ним. Як годиться джентльмену, допоміг вийти з трамваю. Вона подала руку, відразу опустила очі, напевно від його погляду її кинуло в жар. Освітлення на зупинці погане та він зрозумів, що це вона. Йшли мовчки, він тішився, що не відмовила в його послузі. Біля п`ятиповерхового будинку, вона притишила ходу. А він, як хлопчисько, не наважився, щось сказати, чи запитати. Від хвилювання гупало серце, здавалося ось - ось вискочить. Ні, вона мене не впізнала - зробив висновки, адже скрізь напівтемрява. Треба зробити так, щоб потрапити під гарне освітлювання, щоб нарешті подивилася на мене, а не опускала голову й не ховала очі. Сумні думки невизначеності копошилися в голові, як зробити краще, що буде далі? Хоч осінній вечір і прохолодний та йому здавалося, що він щойно виліз з лазні. -О! Я вже прийшла… Дуже дякую, мій другий під`їзд,…. Далі я вже сама. - Та ні, що ви! Ваші квіти не витримають, шкода таку красу зламати. Чи в вас чоловік ревнивий, що боїтеся, щоб я до квартири провів? – запитав з опалу. -Ну гаразд, в мене третій поверх, гадаю вас ненадовго затримаю, - погодилася Оксана, поправляла квіти. Вона перша зайшла в під`їзд, не озираючись, швидко підіймалась по сходах. Під`їзд добре освітлений, пахло свіжою фарбою. Зверху розмовляли, то голос хлопця, то дівчини, сміх. Підходячи до третього поверху Оксана пізнала голос доньки, зупинилася, не знала, що робити, чи йти вперед, чи подякувати й попрощатися. -Щось не так? Оля перша помітила маму на сходах, поруч з нею стояв юнак. Дівчина не розгубилася, -О мамо! Ти не одна! Нарешті…. Бачу і подарунки відразу принесли. І до хлопця, -Ти, Сергію, вже йди, завтра в школі зустрінемося. Хлопець привітався прошмигнув мимо них і, як півень, через дві сходинки поскакав донизу. Олег був в шоці, наче закам`янів, ноги не слухалися, не зводив очей з дівчини. Невже це донька? Кров прихлинула до обличчя. Не озираючись Оксана попрямувала до дверей. А він чекав, що ж буде далі? Усміхаючись, донька відчинила двері, -Ну запрошуй гостя, в мене все готово будемо святкувати. Оксанин погляд пронизав доньку з ніг до голови. Не очікувала від неї такої витівки, розгублено подивилася на Олега. Їх погляди зустрілися, вона зблідніла, ледь не впустила квіти, все ж сказала, -Заходь Олеже, навіть не могла подумати, що це ти міг бути.Ти трохи змінився, але ж скрізь напівтемрява, відразу не впізнала. Оля підопила квіти, крутнула головою, про себе,- «Оце дивина, татусь знайшовся». В небі моргав мінливий місяць, де-не-де виднілися зорі…. Прохолода освіжила Олега, коли вийшов з під`їзду. Дві години розмов -пролетіли швидко. Спочатку годину тет – а - тет, потім разом, майже мовчки, пили чай. Для дівчини, в її віці, це було сюрпризом, щоб так, зустрілися майже рідні люди. Спочатку вона сиділа в своїй кімнаті, дала час побути їм наодинці, розуміла, мама йому вибачить, напевно тому, що сама так хотіла. Заспокоювала себе, якби мав сім`ю, то не прийшов би і де вони зустрілися? Він, в гарному настрої, задер голову догори, подивився на балкон.Оксана і донька проводжали поглядом. - Доню, все буде добре, він завтра прийде, взяв номер телефона, подзвонить, скаже в який час. -Мамо, гадаю не буде хлопчиськом, побачення, поцілунки… Буде з нами жити? Чи в нього є сім`я? -Ні сонечко, його сім`я це ми. Тож тепер маєш батька. Легенький вітер розвівав волосся, йому здавалося летить на крилах. Все думки- от доля …. Пригадав, як Оксана розповідала про імена. Це ж треба три «О» - тепер сім`я! Душа раділа, що вогонь кохання, ще жеврів, не згасав стільки років, надіявся, що знову розгориться полум`ям кохання. Грудень 2017р

ID: 769544
ТИП:
:
:
:
: 04.01.2018 09:16:50
© : 15.02.2021 07:51:09
Ніна Незламна

34

Вкажіть причину вашої скарги



   
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити   


 

: НАДЕЖДА М., Валентина Ланевич, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Ніна-Марія, Фея Світла, Надія Башинська, Ганна Верес, Виктория - Р, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Лилея, Миколай Волиняк, hash, Наталі Косенко - Пурик
(760)
(46) показати авторів
: 5.00 : 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
(2):  РЅР°Р·Р°Рґ [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Цікавий, зворушливий твір, Ніночко, в якому так майстерно передані події. 16 12 12 12 16 Доброго ранку та гарного Вам настрою. give_rose
 
Сердечно дякую. Наталочко! Всіх земних благ Вам інатхнення! give_rose 21 22 22
 
12 кохання, яке пройшло крізь роки...цікаво написано, пані Ніно! friends hi
 
Сердечно дякую, Маринко! give_rose 22 22 21
 
Любов Вакуленко, 16.04.2018 - 14:33
12 Гарна історія, схожа на казку зі щасливим кінцем.
 
Дякую Вам! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ольга Калина, 04.02.2018 - 03:46
flo19 Дуже гарно написали !
 
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Зачиталася Ніночко!!! 12 12 12 Дуже гарно написали!!! 16 16 16 icon_flower flo26
 
Дуже дякую!Рада,що завітали. Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 23.01.2018 - 11:16
Господи! Це ж треба таку історію описати... Яка я рада, що все так закінчилося!!! Спасибі, Ніночко... 42 16 43 icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower 12 12
 
Щиро дякую! Рада,що читаєте мої твори!Всього найкращого!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
палома, 14.01.2018 - 17:06
Дуже гарно! Вітаю Вас, Ніно! 16 give_rose
 
Щиро дякую! Взаємно!Завжди рада. Успіхів і натхнення Вам!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Виктория - Р, 14.01.2018 - 07:12
Ніночко, ваші прози неймовірно чутливі та душевні, завжди, коли їх читаю перебуваю у піднесеному стані,дякую Вам за насолоду читання, 16 16 16 16 21 22 22 flo26 clap ny5
 
Щиро дякую! Зі Святами Вас!!!Хай збуваються мрії!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Фея Світла, 13.01.2018 - 12:40
12 Дуже цікаве оповідання! Заінтригувала назва... сам зміст захоплює give_rose 22 23 22 З Маланкою і Вас! ny1 16
 
Щиро дякую! Рада,що читаєте. Зі Святами Вас! Прийміть найкращі побажання!!! Успіхів і натхнення!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Миколай Волиняк, 13.01.2018 - 11:57
16 friends
 
Щиро дякую! Зі Святами Вас!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Дуже цікава розповідь.Неперевершено. 12
 
Дякую! Рада,що читаєте. Зі СВятами Вас!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ірин Ка, 08.01.2018 - 13:00
Цікаво, душевно, захопливо, як завжди! 12 12 12 16 smile
Вітаю з Різдвом! ny1
 
Дуже дякую!Взаємно!!Миру,здоров`я,злагоди,достатку,тепла і добра! Щастя,удачі,поваги й любові!Успіхів і натхнення Вам! 21 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
give_rose
 
Щиро дякую! Зі Святами ВАс! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
ТАИСИЯ, 05.01.2018 - 19:59
Так стремительно и удивительно развивались события!!! Браво, Ниночка! Вы как-будто наше время экономили! Спасибо, дорогая! С огромным интересом
"глотала" эти привлекательные и романтические строчки... 12 16 16 love03 flo36 flo26
 
СПАСИБО ТАЯ! Я рада,что Вам понравилась проза. Успехов и вдохновения Вам, дорогая!!! 21 give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
НАДЕЖДА М., 05.01.2018 - 11:52
12 12 16 16 Душевна життєва розповідь! girl_sigh tender sty101 writer flo26 flo36
 
Щиро дякую,Надічко! Рада,що завітали. Успіхів Вам і натхнення! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 

(2):  РЅР°Р·Р°Рґ [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Гість, гості
Світозорянська: - приходьки, дочеканці
Синонім до слова:  Поринений (у щось)
Ніжинський: - занурений, поглиненний
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Пантелій Любченко: - Палітурки.
Синонім до слова:  Нічний
Ніжинський: - підлунний
Синонім до слова:  Синонім до слова
Світозорянська: - прибережна
Синонім до слова:  Нічний
СОЛНЕЧНАЯ: - Покрытый темнотой. :16: Ожидающий света.
Синонім до слова:  Біженці
СОЛНЕЧНАЯ: - Несчастные люди... :17:
Синонім до слова:  Гість, гості
СОЛНЕЧНАЯ: - Путник к моей душе.
Синонім до слова:  Набережна
СОЛНЕЧНАЯ: - Край реки.Граница влаги.
Синонім до слова:  Просто
СОЛНЕЧНАЯ: - Природно. Беззаморочек. Приятно. :16:
Синонім до слова:  Набережна
Світозорянська: - узбережна, пляжна, рибацька
Знайти несловникові синоніми до слова:  Синонім до слова "Набережна"
Alex-dr_7(tericon): - Алея над річкою
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
inki: - купола
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Олег Крушельницький: - :hi: Шикарно! :give_rose: :give_rose: :give_rose: :9:
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
anna zakohana: - смоктунці :apple:
Синонім до слова:  Набережна
anna zakohana: - прирічкова :22:
Синонім до слова:  Нічний
anna zakohana: - неосвітлений
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Андрій Ко: - Близнючки :D
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Ярослав К.: - Дві хурми
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Тіті :16: :16:
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Святі холми
Синонім до слова:  Поринений (у щось)
Пантелій Любченко: - По вуха заклопотаний
Синонім до слова:  Набережна
Пантелій Любченко: - Побережниця, береговиця.
Синонім до слова:  Набережна
Чорнобривець: - Пішохідниця
Знайти несловникові синоніми до слова:  Набережна
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Переоцінювати
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Поринений (у щось)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Просто
Пантелій Любченко: - не мудруючи лукаво, тупо, як дві пучки ...
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
YarSlav 2018: - Перси , Гори ,......
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Preciso: - Ворота в рай
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Preciso: - Святі горбочки...
Синонім до слова:  Просто
Матео Галицький: - Ізі
Знайти несловникові синоніми до слова:  Просто
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Матео Галицький: - Перса
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Єва: - Розтанути
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
yaguarondi: - Симпл димпл..
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Чорнобривець: - Окорока
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Пуп'янки
Синонім до слова:  Гість, гості
Kameshko: - зайда, відвідувач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Гість, гості
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Нічний
Kameshko: - Досвітанковий, підзоряний.
Нові твори