Тебе я бачу в своїх снах
У сукні з голубого неба,
Тримаєш ліру у руках,
Веселка в поясі у тебе.
Летиш над хмарами – зоря,
Чаруєш перлами-очима.
Ступаєш в часі крізь моря
Красуня, німфа, моя рима.
Тобі дарую небосхил
І серце стомлене поета.
З останніх вибиваюсь сил
І пробиваюсь крізь тенета
Твоїх із вогником очей,
І ніжних дотиків долоні.
Недоспаних молю ночей,
Щоб вічно жить в твоїм полоні.
О, римо, муза, білий птах
Не покидай мене ніколи,
У день приходь, вночі, у снах,
Приходь, як квітнуть матіоли.
Носити буду на руках –
Промінчик неба, подарунок.
А муза-рима на вустах,
Немов коханої цілунок.
Прекрасное посвящение! 
