Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: МАТУСЮ, РІДНА! ЯК Я ЗАВИНИВ! - ВІРШ


Мирослав Вересюк: МАТУСЮ, РІДНА! ЯК Я ЗАВИНИВ! - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 59
Персональный ЧАТ *Svetlaya*
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irysh
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Yulia Sky
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Многогрішний
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Ірина Морська
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Волдімір
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Михайло Нізовцов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Станислав Бельский
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Юля Гармаш
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




МАТУСЮ, РІДНА! ЯК Я ЗАВИНИВ!

Матусю, рідна! Як я завинив! Про це збагнув коли тебе не стало. Слова пестливі скупо говорив, Та і в любові признавався мало. Чомусь пручався коли ти мене До себе намагалась пригорнути. Матусю рідна, матінко , нене, Як я хотів би час той повернути. Тебе я пригортав би до грудей Щоб ти любов синівську відчувала. Ти найрідніша із усіх людей, Дала життя і душу віддавала. Недосипала, не покладала рук, Та все встигала, дома, на роботі. А крик душі і біль фізичних мук Завжди були заховані в турботі. Для кожного знаходила хвилину. Потрібне слово у потрібний час І так раділа коли всю родину, За стіл садила, пригощала нас. В щоденних, вічних клопотах своїх, Старалася усім нам догодити. А ми чомусь не бачили як сніг, Вже взявся коси твої порошити. Були в своїй байдужості сліпі, Коли тебе не стало – зрозуміли, На вдячність і слова були скупі, Занадто пізно ми про це прозріли. Тож просимо прощення в молитвах, Лунають щиро каяття спізнілі. Від слова МАМА гірко на губах, Зрадливо губи терпнуть занімілі… 25.12.2017 р.

ID: 768065
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 25.12.2017 19:38:09
© дата внесення змiн: 25.12.2017 19:38:09
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: laura1, Виктория - Р
Прочитаний усіма відвідувачами (40)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

laura1, 26.12.2017 - 00:07
12 17 cry Це правда, пане Мирославе. Розуміємо, коли вже пізно.
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар laura1, 26.12.2017 - 00:56
І залишається жити з почуттям вини...
 
Радченко, 25.12.2017 - 22:27
Боляче читати. Вдячна Вам за вірш. 16 17
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 26.12.2017 - 00:55
І боляче розуміти це тепер, що пережили наші батьки і через які поневіряння пройшли.А виховання було таким, що проявити ніжність до батьків, було проявом чоловічої слабкості... Я маю на увазі суспільне виховання...
 
Виктория - Р, 25.12.2017 - 20:53
Зворушливо, 16 17
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Виктория - Р, 26.12.2017 - 00:42
Можливо..., але запізно...
 
Чайківчанка, 25.12.2017 - 19:50
give_rose 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Чайківчанка, 25.12.2017 - 20:43
hi give_rose
 

Нові твори