Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ВСІ ТАРГАНИ ХОВАЮТЬСЯ В ШПАРИНИ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ВСІ ТАРГАНИ ХОВАЮТЬСЯ В ШПАРИНИ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




ВСІ ТАРГАНИ ХОВАЮТЬСЯ В ШПАРИНИ

Всі таргани ховаються в шпарини, Усякі гади заповзають в нори. На жаль, буває так, що і в людини Повадки є та вчинки, як в потвори. Раніше цінували честь та гідність, За це вмирали навіть на дуелі, А слово мало безперечну цінність – Дорожче злата, непорушність скелі. І добре ім’я значило чимало, Це було честю – ім’я не ганьбили! Відвагу та шляхетність цінували Любили землю і народ любили. Куди сьогодні ділись ці чесноти? Принаймні в тих, хто рветься так до влади, Чому там стільки покидьків, бидлоти, Що годі навіть всіх порахувати. Мабуть тому, що не рубають руки, Не четвертують, не здирають шкіру. Крадуть безбожно і жирують суки, Тому, що мають у безкарність віру. Кругом порука кругова панує, На всіх щаблях провладної драбини. Народ в державі не живе, існує, Від їх щедрот – споживчої корзини. Держава, що зрослася з криміналом, Народ в якій, як засіб для наживи, Корупція тут досі править балом, При владі цій немає перспективи. А нас годують ростом і процентом, Яких на хліб ніяк не положити. Непросто так ужитись з президентом, Який нас кликав по-новому жити. Для нього справді, стало по-новому, А нас ще більші злидні обступили. І бджоли тонуть в медові липкому, Який собі на зиму наносили. Ми теж втонули у цій липкій брехні, Брехні від тих, кого самі обрали. За вибір гірко так, боляче мені, Але спитаю, - А ми вибір мали? Мені здається, що і в черговий раз Найменше зло обрати доведеться, Бо в другім турі, знущаючись із нас, Він з радикалом в боротьбі зійдеться… Невже пророчими стануть ці думки, Водити знову будуть манівцями, А людям..., буде зовсім невтямки, Що в своїх бідах завинили самі. 20.12.2017 р.

ID: 767179
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 20.12.2017 21:52:49
© дата внесення змiн: 21.12.2017 16:07:13
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Леся Утриско, Чайківчанка, Ганна Верес, Master-capt, Жора Гарпунов
Прочитаний усіма відвідувачами (142)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Радченко, 22.12.2017 - 10:36
Чому ми винуватимо себе за те, що гроші вирішували і будуть вирішувати завжди: мільйони — мільйонерам, а терпіння - нищим.Боляче від того, що вони все розуміють і багато чого пам'ятають із свого дитинства, звичайного, без мільйонів і палаців.І все більше розуміється: не всім Бог суддя. Не богохульствую, а так відчуваю. 17
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 23.12.2017 - 18:37
Так, Це правда! Але шанс був! Та обрали не Чорновола, а Кравчука.... І понеслося....
 
Ганна Верес, 21.12.2017 - 11:51
Погоджуюсь:
в своїх бідах завинили самі.
Сильно! 12 12 12 16 give_rose
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Ганна Верес, 23.12.2017 - 08:39
hi Дякую! give_rose
 
Леся Утриско, 21.12.2017 - 09:38
Свята правда 17
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Леся Утриско, 21.12.2017 - 16:09
hi І старі граблі...
 
Жора Гарпунов, 21.12.2017 - 08:44
12 friends
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Жора Гарпунов, 21.12.2017 - 16:08
hi friends
 
Чайківчанка, 20.12.2017 - 22:31
give_rose 12 17 cry
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Чайківчанка, 20.12.2017 - 22:39
hi give_rose 16 scenic
 

Нові твори