О пташко чарівна́, хворіти буду ще тобою
Та в розпал почуттів писати буду ще вірші
Ще в полум’ї вогню,ще в полум’ї любові
Безсоння та натхнення ще дарують очі твої неземні
Ще буду обертатись коли голос твій почую
Та буду берегти у пам’яті тепло твоїх долонь
Ще буду зізнаватись сам собі - «без неї я сумую»
Ще буде й в тебе забирати спокій цей вогонь
Хто знає скільки казка ця волітиме тривати
Бо невідомо навіть, що день майбутній принесе
Але я, завдяки тобі відчув – що означає високо й піднесено кохати
Ти дарувала надзвичайне щось, я дякую тобі за це!