Дякую за натхнення Валентині Ланевич
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765626
Нарікай мене тихою гаванню –
Захищатиму світ твій від бурі.
Буду хвилею теплою самою,
Щоби шторми в тобі всі поснули.
Іменуй мене місячним маревом –
Серед ночі безсонням прилину.
Один одного відблиском станемо,
Поєднаєм сердець половини.
Номінуй чемпіоном з зухвалості –
Я сміятимусь щиро та лунко.
Ти не зможеш чуттям опиратися –
З п’єдесталу зійду поцілунком.
Проганяй, називаючи згубою,
Ототожнюй із соком цикути.
Блискавиці в повітрі напругою
Я в уяві твоїй можу бути.
Окриляй ніжно лагідним іменем.
Убивай всіх пороків званнями.
Одного лиш, прошу, не кажи мені:
"Ти – ніхто, бо нічого між нами!"
Гарний вiрш, С.I.М.ка. Дуже яскраво звучить. Така чiтко вибрана тактика, щоб приворожити, причарувати. Хто ж проти таких слiв здатен встояти.
Тiльки от у 3 рядку краще все-таки було б вжити - "хвилею найтеплiшою", нiж "хвилею теплою самою". Ну, в принципi, так теж досить гарно звучить.
З мене такий тактик, як і стратег......як і "іспанський льотчик")))
Та, можна. Можна й "найтеплішою хвилею стану я".
Нехай трохи вилежиться - а там побачимо.
Дякую Вам щиро за змістовні відгуки!