як у святковому храмі –
велично на лісовій поляні,
кущі і дерева в білому,
як спасенники покаянні
після причастя:
світяться тихою радістю,
сповнені тихого щастя
і я серед них говію:
окропи гісопом душу мою,
і стане – як в березовім гаю
опісля першого нічного сніговію
біло-біло, чисто,
благословенно-врочисто
12.12.2017
сніг був вологим і пухким водночас і всі стовбури обліпив, і всі гілки звісно ж - вийшло особливо гарно, біло-біло, пухко і благословенно вдячна Вам, Наталю
дякую, Анно, рада, коли так чому не на конкурс? - я не змагаюся, тим паче зі своїми та й те, що я люблю і роблю - не популярне "в масах" і я віддаю собі в тому звіт ще раз вдячна Вам, Анно
я теж ні з ким не змагаюся, але,начасі, там читають більше, і якщо вірші гарні то можливо когось порадує це, бо відслідковувати в рубриках важко, та й цікаво, хто-що думає про теплослів'я новорічне
побажаю Вам приємного результату - в будь якому випадку поки що ділю радість цього вірша з Вами - я знала, що Ви це відчуєте крім того - ми цікаво "співпали" - Ваша "Чаша" - "До Чаші" тобто - і цей мій білий храм лісу... такі стосунки гріють "теплослів"ям" завжди, ну і за п"ятірочки вдячна