Як вчора, ніч у варті. Знов відкриті,
Не сховані за хмари небеса.
Знов, діаманти мов на оксамиті,
Яріють зорі. Чарівна краса.
Краса завжди була, є й вічно буде.
Краса є вічна. Бо є вічним Бог.
А вся дурня, яку створили люди,
Розв'яжеться, як ниточок клубок.
Здається, що клубок міцний, залізний
І все міцніше стягується ще.
Знов вороги, мов таргани, полізли.
Війна ще не остигла, ще пече.
І хоч буденно стало вже і звично,
Що йдуть бої і ллється людська кров,
Це все мине. Але існують вічно
Господь, душа, життя, краса й любов.
12.11.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html