Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Миша і мишенятко /казка / - ВІРШ


Ніна Незламна: Миша і мишенятко   /казка / - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 21

Пошук


Перевірка розміру




Миша і мишенятко /казка /

Ніна Незламна :: Миша і мишенятко   /казка /
Осіння пора….Надворі мжичив дощик. В старому покинутому сараї, біля самого поля, в нірці жила миша з мишенятком. Під дощем не підеш шукати їсти, тож вони разом відпочивали, лежали в ліжку. Ліжко те з соломи і з пташиного пір`я, щоб взимку було тепліше спати. Мишеня крутилося, то на бік ляже, то носиком впнеться до матусі під шийку, то раптом до подушки, -Ой матуся, я замерз, чому так прохолодно стало? Що це вже зима скоро прийде? Вже притихло, неначе задрімало, а потім знову, -А запасів в нас мало, ти говорила, що треба буде, ще зернят назбирати. Мама по голівці погладила синочка, - Не журися, спи мій любий, це ж тільки осінь розпочалася, до зими, ще є час, встигнемо. Ось перестане дощик, знову підемо в поле. Я недавно була біля старої стайні, бачила там в колосках трохи є зерна. Правда далеченько та нічого, ти спи не думай за це. Мишенятко скрутилося клубочком, притулилося до неї, зігрілося і міцно заснуло. Ранок….. Надворі ледь сіріло, миша вилізла з нірки. Після дощу було прохолодно й сиро. Світліло небо, хмари відступили на захід. А сонечко дрімало, але перші ясні промені час від часу мерехтіли в небі. От і добре, подумала миша, малий спить, а я збігаю до стайні. Вона швидко добралася до неї. Не гаяла часу, справно робила дірку під лахміттям, що лежало під самою стінкою. Може тут краще буде пробратися, а то скрізь цегла, поки її прогризу, багато часу пройде. Воно й насправді під лахміттям була величезна дірка. Зраділа миша, от пощастило, хтось напевно тут був. Та то спочатку була велика дірка, а далі, нажаль прийшлося добре попрацювати, щоб залізти в середину стайні. Ох і пристала, піт котився горошинами. Нарешті зробила маленьку дірочку, світло попало в очі. От добре, ще трішки і все. Треба поспішати, бо ж вдома синочок, проснеться буде плакати. Та я швидко, заспокоїла себе миша. Продовжувала працювати. Тим часом мишенятко проснулося, помітило, що немає мами. Ото десь напевно зараз прийде, вирішив синок і взявся снідати. Після сніданку, повеселішав, наспівував собі під ніс, Мишенятко маленьке Каже мама хитреньке Тож нікого не боюсь І трішки сам пограюсь! Шкоди не буду робить Скоро мама прибіжить! Мами все не було, почав хвилюватися. Визирнув з нірки, дивився по різні сторони, але матусі не побачив. Де ж могла надовго пропасти? Зажурився, але на місці не сиділося. Вискочив з нірки, аж відразу на очі впав листочок. То вітерець бешкетував, грався з листочками, які опадали з дерев. Він миттю опинився знову в нірці. І де ж це мама? Хоч би ж лиха не сталося! Що ж це далі робити? Себе запитувало мишеня. Неначе вмовляв себе, я ж сміливий і мама так говорила, тож не буду боятися. Це вона напевно до стайні побігла. В яку ж сторону бігти? О, певно знаю, це ж мабуть в сторону села, як не зміг здогадатись. А там, в стайні, стався обвал. Коли миша приклала останні зусилля пробратися в середину, щось миттєво впало. Їй перекрило дорогу спереду і ззаду, так затиснуло, ледве дихала. А потім втратила свідомість. Вона не відчувала стільки пройшло часу, коли прийшла до тями. Тільки тепер розгледіла, що якась темна споруда неначе взяла її в полон. Скло, не скло, але схоже на нього, Зубами вгризти не змогла, повернутися не змогла…. Розхвилювалася, ой біда, як же мій синочок там один? Але тішилася, що залишилася живаю. Намагалася знайти вихід. Тим часом мишеня набралося сміливості, якраз підбігло до стайні. Помітило зовсім суху солому, а під нею гору сміття. Уважно обнюхав довкола, таки відчув знайомий запах, пропищав, - Вона тут! Швидко шмигнув в солому, почав ритися в смітті, не звертаючи уваги на те, що пилюка попадала в носик. - Апчхи – апчхи! - пчіхнув малий. Мама його почула, - Синку я тут! Я тут! Мишеня, як почуло голос, стало швидше пробиратися до неї. Раптом побачило якусь, немов скляну споруду, -Мамо, мамо, зачекай трішки, я зараз! Він почав ритися в глибину, наче весь заховався в землі. Відразу миша відчула, як під нею почала сипатися земля, - Ой, молодець синку! Так, так, тільки обережно, щоб нас двох не придавило. Вона подала лапу сину, він, не поспішаючи, витягнув її. Щасливі мама і синочок поверталися додому, вони не дуже поспішали, бо в мами трішки боліла задня лапа. -Ну ось! Нарешті ми вдома! Ти синку молодець! Ти мій герой, адже ти спас мене. Мишеня тулилося в обійми до мами, -Ти мене ніколи не залишай! Я не такий вже й маленький! Будемо завжди разом ходити за зернятами…. Мама лежала на ліжку, всміхалася, -Добре, добре, синку! Перестане лапа боліти почнемо знову робити запаси.

ID: 765083
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 10.12.2017 06:53:25
© дата внесення змiн: 24.12.2017 15:01:06
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 12 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Надія Башинська, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (289)
В тому числі авторами сайту (23) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Дуже гарно! flo07 16 flo07 Саме на таких оповіданнях - про добро, взаэмодопомогу,слухняність, -мають виростати діточки. 42 43
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлана Семенюк, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Світланочко! 21 22 22 give_rose
 
геометрія, 12.12.2017 - 16:46
Гарно,Ніно! Як у приказці: яка хата, такий тин,який батько,(а тут мама), такий син... 12 a31 flo36 flo01
 
Ніна Незламна відповів на коментар геометрія, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Валічко! Рада,що завітали.
Успіхів Вам!!! 21 22 22 give_rose
 
Олеся Лісова, 10.12.2017 - 22:51
Ніночко,Ви талант.Казкова історія. 12 45 wub
 
Ніна Незламна відповів на коментар Олеся Лісова, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
Надія Башинська, 10.12.2017 - 20:50
16 12 16 12 16 ДУЖЕ ГАРНО!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Башинська, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 21 give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес, 10.12.2017 - 17:04
Майстерно! 12 12 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ганна Верес, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 21 22 22 give_rose
 
ТАИСИЯ, 10.12.2017 - 13:35
Любопытная история! 12 give_rose 19
 
Ніна Незламна відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо!Успехов Вам и хорошего настроения! 21 22 22 give_rose
 
Гарненька оповідка для діток! 12 42 43 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Валічко! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Лилея, 10.12.2017 - 11:05
Интересный рассказ - сказочка!!!
12 12 16 16 39 39 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар Лилея, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна-Марія, 10.12.2017 - 10:33
Як цікаво Ви написали. Бо ще з дитинства треба привчати діток любити все живе і берегти природу також. 12 12 12 16 21 22 22 42 43 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі! 21 22 22 give_rose
 
Zoia_Berezovska, 10.12.2017 - 09:34
Змусили переживати за мишок biggrin 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Zoia_Berezovska, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!А в них напевно все життя в тривозі,все якісь перешкоди по їх дорозі...
21 22 22 give_rose
 
Zoia_Berezovska відповів на коментар Zoia_Berezovska, 10.12.2017 - 09:45
Все життя мишок любила.Дитиною принесла двох щуренят додому,мама яких загинула,і випустила там,де батьки зберігали зерно.Призналась вже дорослою biggrin biggrin biggrin
 
Ніна Незламна відповів на коментар Zoia_Berezovska, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! В дитинстві всіх жалко. Зою!Ви читали мою прозу "Куріпка" ?То про мій подвиг там. Успіхів Вам!!! 21 22 22 give_rose
 
Zoia_Berezovska відповів на коментар Zoia_Berezovska, 10.12.2017 - 10:08
give_rose 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Zoia_Berezovska, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
НАДЕЖДА М., 10.12.2017 - 09:12

 
Ніна Незламна відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! За позитивний мультик. Тож хай і у нас все буде гаразд! 21 22 22 give_rose
 
НАДЕЖДА М., 10.12.2017 - 09:10
12 12 16 16 Чудово! Повчально! Ось звідки приходить добро і до людей!Хто любить тваринок, той ніколи не образить людину! girl_sigh tender
 
Ніна Незламна відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Надійко!!!Всього найкращого Вам!!! 21 22 22 give_rose
 
КВолынский, 10.12.2017 - 07:31
Росте ратівник і помічник. 12 16 22 22 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар КВолынский, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Гарного Вам дня і успіхів!!! 21 22 22 give_rose
 

Нові твори