Власне, це переклад з російської вірша однієї знайомої. Оригінал нижче.
Така я вперта, ще й сперечлива,
гординя в мене через край,
я часом нерозумна й нещаслива,
ще безпідставно іноді ревнива,
та я люблю тебе, ти все це вибачай.
Сильна, смілива, часом мовчазна,
я жінка, із якою жити важко,
зате я серцем щира, не сумна,
всім всупереч кохаю бідолашка,
Така я жінка, схожої немає,
не намагайся відповідь знайти,
під сміхом сльози я свої ховаю,
бо я кохаю і тобі все пробачаю,
забуду все, що ненароком скоїв ти,
Я наче келих гарного вина,
мене не можна випити одразу,
я наче в лісі квітка чарівна,
приходь, забудь усі свої образи.
-------------------------------------------------
Я так горда, упряма и строптива,
Порой глупа, но ты не обессудь.
Что иногда бываю я ревнива,
Но я люблю тебя и в этом суть.
Смела, сильна...бываю молчалива,
Я женщина с которой тяжело.
Но ведь за то я сердцем не фальшива,
Любить умею я ...и всем на зло.
Я женщина - похожей больше нет.
Прикрою смехом я свою слезу.
И не пытайся ты найти ответ,
Забыть и все простить тебе смогу.
Цей твір так підходить до мого образу, мабуть в нім криється кожна жінка!
Harry Nokkard відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нормально, і не змінюйтесь. Той хто Вас любить має пробачати все. От я нещодавно викладав вірш, може не тут, а у ФБ, там є такі рядки - Старайтесь женщине прощать
Ее капризы и ошибки,
Старайтесь их не замечать,
Ради одной ее улыбки.
