Закінчується в осені концерт.
Всі аплодують, бо піти не терпиться.
Послухати б вже білий сингл хурделиці…
А та все грає соло без перерв.
Дощ-диригент принишк серед дерев,
їх музиканти жовті розгубилися.
Здається, що й маестро вже втомилася –
затихла пісня, і заснув осінній сквер.
дуже гарно 
