Кузьма і Дем"ян
На вечорниці збирають.
Дівчата-красуні і хлопці-молодці,
Гайда на вечорниці!
Нам би лихо своє приспати,
І на вечорницях трішки погуляти -
Бо так чомусь сумно, нудно, зажурно,
Та ще й холод у шпаринки душі
Суне, лізе як той злодій.
А ми йому " Стій!" -
На вечорниці, друзі, мерщій!
Життя ж триває,
Хоч смуток осінній,
Щодень то більше,
Душу огортає.
Але розвіємо свою зажуру.
Хто на вечорниці,
А я на посиденьки,
Щоб у дружньому колі
Зігрітися вашим душевним теплом
І щирим словом.
І вгамуються смуток і біль,
І визначиш свою ціль.
Знай, у товариському колі
Тебе завжди хтось чекає
І так побачити бажає.
Ох це коло -
Дівочо - парубоцьке.
Зачароване, нерозривне
І таке уже дивне!
Дивина... Тут є Він і є Вона!
І народжується Любов -
Незбагненна таїна,
Що змінює наше життя,
Хай і не відразу.