Закоханість щира дитяча
Й думки ще чистіші за сніг
Він меншим здавався…та вдача
Весела була. Дивний збіг…
Сумна в них година настала
У дівчинки батько помер
Так плакала і поглядала
На менших братів і сестер.
Вже їхали на кладовище,
Всі плакали тихо. Та ось…
Від школи вибіг хлопчина
Здавалося біг якийсь крос.
Машини тяглися возами
Він обганяв, лиш рюкзак
Напевне ,мішав за плечами
(На спині худенькій вкляк)
Хлопчик зник .Я подумала:--Діти…
І цей уже здав норматив.
А він?.. Йому треба добігти
Хоч біль в голові аж гудів.
Я побачила Його знову.
Біля Неї .Під лікоть тримав.
Біль дівчатка своєю любов’ю
І увагою сповивав.
Щось старався тихо сказати,
Якось втішити(як не знав)
Частку б горя її забрати
І легенько за плечі взяв.
Я забула про біль утрати,
Я дивилася лише на них.
Почуттів таких щирих зазнати
В чотирнадцять…
Аж вітерець затих.
