Холодний дощ… і вітер зриває осінній листочок
А я із тим вітром шукаю до тебе місточок…
Шукаю ще не написані, і не сказані мною слова,
Що будуть красиві, неначе під ранок роса лугова.
Шукаю для того, щоб для тебе листа написати
Що у серці моєму, лиш тобі одному розказати.
Я напишу тобі лист, осені листям жовто-багряним
Кожне слово хай подихом буде і ніжним й духм’яним.
Зоряним сяйвом всі слова я сплету у рядочки,
Щоб влилися у серце твоє вони чистим струмочком.
Щоб запали у душу ті слова, як краса водограю
Їх тільки для тебе, як квіти найкращі в раю, відшукаю.
Хай для тебе цей лист буде промінь Надії і Віри,
Джерельце наснаги, натхнення, любові й довіри.
Щоб читав ти його лиш вночі, і при місячнім світлі
Почуття лиш при ньому чисті і справжні й розквітлі.
Я пишу тобі лист, і сумую… думки міражами…
Листя осіннє складає на шибці узор вітражами.
А серце всміхнеться… відправляю лист ніжності й щастя…
І неначе чиста душа йде у храм до святого причастя.