Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МОЇ УНІВЕРСИТЕТИ… (проза) - ВІРШ


геометрія: МОЇ  УНІВЕРСИТЕТИ…    (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 13

Пошук


Перевірка розміру




МОЇ УНІВЕРСИТЕТИ… (проза)

Не знаю,як кому, а мені найприємніші спогади були,є і будуть-спогади дитинства. У нашому дитинстві довелося спити всього: горя і радості,правди і кривди,страху і гордості,справедливості і брехні, стерпіти болі і поневіряння. Та переважала все ж чистота і любов, доброта і надійність. З задоволенням пригадую все, та все ж більше гарне, бо ж з часом погане забувається, а добре залишається в пам”яті назавжди, і вже з висоти свого віку відчуваєш, яке ж воно, наше дитинство, було чарівне, радужне, та й все минуле здається –кращим, сучасне – важким, а в майбутнє боязно і зазирнути. Для нас з братом найріднішими були мама, бабуся і чарівна та незабутня наша тітонька Варя. Ось про неї та наше дитинство і життя-буття буде моя сьогоднішня історія. Моя мама була першою дитиною у сім”ї, а Варя-дев”ятою. Про те, як вижили у голодні 1932-1933 роки минулого століття я вже розповідала, вижили лише троє:бабуся, мама Поля, та Варя.Ще до війни вона встигла закінчити семирічку з відмінними знаннями. До речі до школи її прийняли у неповні 6 років. Так як сім'я жила поруч зі школою, то весь свій вільний час дівчинка була біля школи, і заглядаючи у вікна підказувала школярам відповіді на запитання учителя. Вчитель закликав її до класу тай запитав звідки вона все це знає, не діждавшись відповіді запитав: «А може ти й читать умієш?» «Так!»- була її відповідь. Коли ж учитель запропрнував їй щось прочитати, вона зробила це досить упевнено. От її й зарахували до 1 класу. Коли після незаконного розкуркулювання мого дідуся вивезли на висилки, сім'я бабусі переїхала з Вершинокам’янки до Верблюжки, і Варя стала нашою нянькою, і навчалася в школі. У роки війни всі ми пережили і болі, і голод, і розруху,і наругу від окупантів, і нестерпну тугу за нормальним життям,і втрату батька, будинку. А Варі доводилося ще й ховатися від німчури та поліцаїв, бо ж була вона надзвичайно гарна: трохи вище середнього зросту, струнка, з чудовим хвилястим волоссям, рожевим личком,впраними і вмілими руками, мала чудову походку, та найбільш вражаючими були її великі карі з зеленими іскорками очі. Тож молоді хлопці в тому числі і німці, і поліцаї намагалися позалицятися до неї. А оскільки вона ще була дуже молода, мала 15 років, то й не спокушалася ні на які залицяння. За те на вивіз до Німеччини уже підходила. І як не намагалася уникнути, не вийшло. У селі серед поліцаїв були і свої люди, то ж вони намагалися попередити про черговий набір, та все ж якось вона потрапила у позачергову облаву, і її, разом з іншими, вивезли до Миколаєва, а вже звідти мали вивезти до Німеччини. Я не знаю як, та моїй бабусі вдалося її викупити. Допомогли її молодший брат, якого не мобілізували на початку війни, та й усі родичі: зібрали все що могли: і гроші, і продукти, і одяг. І бабуся товарняком якось доїхала в Миколаїв, і там знайшла когось із далеких родичів, і спільними зусиллями викупила Варю з тієї неволі. Після війни Варя одразу ж поступила до Шамівського сільськогосподарського технікуму. 1 раз у місяць вона приїжджала до нас і завжди з якимись подарунками, а ще розмовляла з нами і багато чому навчила.Одного разу вона привезла для своєї мама,(моєї бабусі) Євангелію, а так як бабуся була малограмотна,читала з великими трудношами, то вона дуже вдало долучила до читання мене.До неї приходили такі ж як вона жінки і я з задоволенням читала хртстиянські оповідки про земне життя Ісуса Христа. Іншим разом Варя привезла нам якусь стареньку книгу з творами Тараса Шевченка,я вже й не пам"ятаю чи то був його "Кобзар", чи якесь інше видання, але це для нас із братом це був найкращий подарунок. При гасовій лампі, а той при каганці, ми зачитувалися ним до півночі Та якось її спіткала дуже велика неприємність. Коли вони їхала з Шамовки додому, то все більше товарними потягами. І от одного разу, товарняк не зупинився і їй довелося на ходу зіскочити з нього. Стрибок був невдалий, дівчина зламала ногу,довелося довгенько лікуватися, та навчання вона не залишила, і вневдовзі отримала диплом агронома.Направлення отримала на Вінничину, там і працювала, і сім'ю створила, та й прожила усе своє життя. Коли я закінчила семирічку, мама хотіла, щоб я продовжила навчання у Новгододківському агрономічному технікумі, (тепер там училище). Та дізнавшись про це, Варя запропонувала мамі відпустити мене до них, а вони вже щось інше придумають, бо ж Варі не хотілося у родині ще одного агронома, роботі якого в ті далекі роки не можна було позаздрити. Мама погодилася, бо ж посилати мене на навчання у середню школу не мала наміру, і ходити дуже далеко, і коштів на це не було, адже в колгоспах тоді працювали за трудодні, а інших доходів не було, жили за рахунок домашнього господарства, та ще й платили величезні налоги,та ще й брат навчався у Кривому Розі у гірничому технікумі, то ж і йому ще потрібна була мамина допомога. А треба ж було і підручники купувати, і все інше необхідне для школи.Мама просила Варю влаштувати мене ученицею на швейну фабрику, яка була в селищі, або ж у профтехучилище, яке теж там було.Отож так я появилася у її сім’ї. На сімейній раді вирішили все ж направити мене на навчання у 8 клас, бо ж яка з мене швея у 14 років, та й в училище теж не хотілося віддавати, бо ж там навчалисчя переважно ті, що мали невисокі знання, а я навчалася добре, тому дорослі передбачали щось більш належне для мого майбутнього.. Провчилася я там півроку, а потім повернулася додому, бо ж і я , і мама засумували від розлуки. Довелося ходити у так далеко віддалену школу. А потім мама продала нашу хату і купила в центрі села, і мені стало і до школи недалеко ходити, і ще й там було електроосвітлення, тому радасті моїй не було меж. Отож я багато чим зобов'язана своїй тітонці, яка старша від мене лише на 12 років і якої вже 22 роки як немає. Працювала Варя агрономом, а потім її перевели, чи запропонували, а вона погодилася, на посаду агронома у підсобне господарство соко-морсового заводу, де вона була не лише агрономом,а агітатором, і пропогандистом, а пізніше завкадрами того ж заводу. Після закінчення інституту і я там жила, і працювала в тамтешній школі. І мені було дуже приємно спілкуватися і з тітонькою, і членами її сім'ї. Та з часом все ж потягло до свого рідного краю, тому я й повернулася, щоправда не в село, а ось у мою тепер уже рідну Долинську, бо ж у наступному році буде вже 40 років, як я тут живу. З сім'ю тітоньки моя сім'я зв'язків не поривала, ми частенько влітку туди приїжджали, і нас там завжди радо зустрічали, а ще привабливими була і річка, і неперевершено гарна природа, і гриби, які ми з задоволенням збирали у тамтешніх лісах, тай друзів у нас там було не мало. А нині там, на Вінничині у тому ж селищі,живе моя двоюрідна сестричка, донька моєї незабутньої тітоньки,з сім'єю, з якою я підтримую зв'язок,щоправда все більше дзвінками. Та пам”ять про мою тітоньку живе в моїм серці і душі. Майже все моє життя пов'язане зі школою: 10 років навчання, та майже 49 роботи, тому сьогодні моє серденько щемить і тьохкає, бо усе, що було мені таке близьке і дороге, на жаль, уже не повернути. Та все ж хочеться побажати усім вчителям, учням, їх батькам всього найкращого у їхній долі, а сліз лиш трішечки і радісних, земних, й великої і справжньої любові. Хай буде радість в кожнім домі, і щоб здорові всі були, і щоб хотілось йти до школи,-сьогодні, завтра і завжди…

ID: 758582
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.11.2017 19:23:02
© дата внесення змiн: 16.03.2018 23:33:46
автор: геометрія

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (163)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Прикрасний твір Валюшо!!!  12 12 12   Нехай Господь посилає здоров*я, миру і радісних днів!!!  16 16 icon_flower flo26 flo22 flo23 flo22     
 
геометрія відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 04.11.2017 - 13:47
Дякую,Танюшо! Хоч давно це було,не забулося і у пам"яті знов усміхнулося... 16 43 42 flo31 curtsey flo36 flo06
 
Ніна Незламна, 03.11.2017 - 20:28
12 12 12 16 Життя прожити - не поле перейти!
Дай Бог Вам здоров*я! Тепла і радості! Миру і щастя!Нехай завжди всміхається Вам доля!!!
flo36 flo26 flo26 flo26
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 04.11.2017 - 13:43
Дякую, Ніно! Побажання приймаю і вам добра,тепла, радості і Миру бажаю... 16 curtsey 43 42 flo31 flo08 flo01
 
Чайківчанка, 03.11.2017 - 20:20
give_rose 12
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 04.11.2017 - 13:41
Дякую, Марійко! 16 flo31 curtsey 43 42 flo06
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Охоронець
Юрій Шибинський: - Хисник
Синонім до слова:  крісло
Orfey: - яксівтакізаснув))
Синонім до слова:  пілігрим
Анатольевич: - Бомж! :apple: :[]
Синонім до слова:  Телепень
Milaya vsem: - Дурень,олух
Синонім до слова:  Лавка
Наталія Ярема: - крамниця
Синонім до слова:  крісло
yaguarondi: - фотель
Синонім до слова:  Телепень
Олена Жежук: - Тугодум
Синонім до слова:  Мереживо
Батьківна: - Куруночка
Синонім до слова:  пілігрим
Олекса Удайко: - мандрівник, проманин, блукар, бурнака...
Синонім до слова:  Вікно
домінік де україна: - облачко (лемківсий діалект)псня Христини СолоВій
Знайти несловникові синоніми до слова:  пульт телевізора
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Довкілля
Юхниця Євген: - кружньо
Синонім до слова:  Довкілля
Олекса Удайко: - навколишнє середовище
Синонім до слова:  крісло
Олекса Удайко: - :P дзиглик
Синонім до слова:  Довкілля
Юрій Шибинський: - Оточення
Синонім до слова:  пілігрим
Юрій Шибинський: - Подорожній
Синонім до слова:  Лавка
Георгий Данко: - Магазин, кіоск, генделик, пив-бар
Синонім до слова:  Вікно
Георгий Данко: - Дірка у стіні (прямокутна, обо коло)
Синонім до слова:  збагнути
Георгий Данко: - Ушурупити, задіодити, спіймати думку
Синонім до слова:  Телепень
Георгий Данко: - Далекий пінь, вайлуватий, дурень
Синонім до слова:  збагнути
Ярослав К.: - Усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
Хлопан Володимир (slon): - осягнути, дійти
Синонім до слова:  Телепень
Хлопан Володимир (slon): - споживач теле пропаганди
Синонім до слова:  Мереживо
Юрій Шибинський: - Живопліт
Синонім до слова:  збагнути
Юрій Шибинський: - Второпати
Синонім до слова:  пілігрим
Евгений Познанский: - Богомолець
Синонім до слова:  крісло
Георгий Данко: - середовище проживання ложемент для сідниць
Синонім до слова:  Телепень
Вітрисько: - Мантелепа
Синонім до слова:  Телепень
Юрій Шибинський: - Глупак
Синонім до слова:  крісло
Наталія Ярема: - сідушка
Синонім до слова:  крісло
Юхниця Євген: - Подушка на ніжках, Сідалка-пери́нка
Синонім до слова:  Ризик
Юхниця Євген: - По-лезу
Синонім до слова:  крісло
Проффи: - Табурет, сідало, гойдалка, пуфік.
Синонім до слова:  крісло
БылОсніжка: - стілець
Синонім до слова:  Мереживо
євген уткін: - пле́тиво
Синонім до слова:  крісло
євген уткін: - сідало з перильцями́
Синонім до слова:  Вікно
євген уткін: - просвіт (він і є просві́т)
Синонім до слова:  Хліб
Svitlana_Belyakova: - Всьому голова
Знайти несловникові синоніми до слова:  на дай не звикай а як просить то треба своє носить
: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  крісло
Еволюція Сайту Поезії: -
Синонім до слова:  Ризик
Борисовна: - лізти проти рожна
Синонім до слова:  пілігрим
Борисовна: - паломник, місіонер
Синонім до слова:  Лавка
Борисовна: - Синонім до слова: Лавка Ослін, ослінчик.
Синонім до слова:  Чоловік (мужик)
Оксана Батицька: - хлоп чолов яга
Синонім до слова:  Мапа
Оксана Батицька: - план (плян-діал. бойк.), шифровка
Синонім до слова:  Вікно
Оксана Батицька: - світопросвіт, світлопросвіт
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - павутинка
Нові твори