Останні дні жовтневого показу,
Прем"єру починає листопад.
Ще день, і ніч... та й до зими одразу,
І неможливо відійти назад.
Бушує вітер мокрий і сердитий,
Так безперервно цілий вік - дощить.
Прибило до землі змарнілі квіти,
Які не встигли літо завершить.
... У філіжанки чаю наливаю,
Підкину дрова у гарячу піч.
Заходьте, друзі! я вас пригощаю,
І намалюю зорі в темну ніч!
На зустріч не шукаємо причини,
І для розмов не треба зайвих слів.
У колі друзів серце відпочине,
Як і земля - від праведних трудів.
Надворі осінь, Ну, звичайно - осінь!
Але ж вона на місці не стоїть...
Вона - іде! а кожен день приносить
Нам щось нове! для чого варто жить!
Чудово! Я безмежно рада, що мені це вдалося! Щиро дякую Вам! 
Я дуже рада, що Ви це відчули! 
Спасибі Вам велике!!! 
і, як завжди, чудово написано 
