Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ЮНата: Не запізнись! - ВІРШ


ЮНата: Не запізнись! - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 17

Пошук


Перевірка розміру




Не запізнись!

Був звичний день, таких – немало. Додому він прийшов з роботи… Дружина стіл сервірувала – Щоденні клопоти й турботи. Рішуче взяв її за плечі І глянув якось дивно в очі… Вовтузився надворі вечір, Змішавшись з темрявою ночі… «З тобою хочу розлучитись!» - Його слова, як вирок долі! І поглядом вже не зустрітись – Не вистачає сили волі. «Чому?» - її німе питання Так і лишилося відкритим… У відповідь – його мовчання І її розпач: «Як же жити?» Ніхто вечері не торкнувся. Вона схолола, як кохання… І аромат смачний не чувся, Лиш чулися її ридання. Він розумів її невтішність, Та що ж, коли любов минула. Вже інша пробудила ніжність І звичний світ перевернула. Щоб не здаватись зовсім підлим І трохи згладити провину, Він дав угоду їй на підпис – Залишив дім їй і машину. Вона угоду розірвала І викинула за вікно… І знову плакала, ридала, Бо світ, як те страшне кіно. Шматки угоди розлетілись, Додолу вітер їх змітав. Як мрії, об життя розбились. І хто ішов, їх в бруд топтав. *** Він не страждав, не хвилювався, Вона ж бо стала вже чужа. Лиш за роками побивався, Було їх справді дуже жаль. Тих двадцять довгих років спільних Тепер для нього, як тягар. Хотілось скинути, і вільно В любов летіти, як до хмар! *** А вранці він листа побачив. І там – розлучення умови: Вона усе йому пробачить, А він призначить термін новий. Щоб місяць ще разом прожити, Благополуччя вдаючи. Щоб сина звісткою не вбити, Ще й іспити – одна з причин. І ще…В день їхнього весілля Її носив він на руках. І от тепер вона просила, Щоб цілий місяць було так. *** З моменту нового кохання Стосунки були на межі. Хоч залишалась спільна спальня, Та жили люди там чужі. То ж, після довгої перерви, Несе дружину на руках… Незвичний стан лоскоче нерви, І дивний хаос у думках. Захоплені аплодисменти – Така реакція у сина. Непередбачені моменти – Щаслива усмішка дружини. І він лише відчув бентежність, І сум’яття, і фальш, і біль… Але майбутня незалежність Була вже, як досяжна ціль. *** Та з кожним днем вже легше було Цю роль придуману зіграти. Та в грудях щось пекло й тиснуло – Те, що не можна розгадати. В ті риси, що були кохані, Щодня вдивлявся мимоволі. В ті очі, що враз стали тьмяні Від відчаю, образи й болю. І незахищеність, довіра, Бентежили його щораз. І дивна легкість її тіла, Що відчувалась кожен раз… І ось упав з очей серпанок! Ось чому легке її тіло. Помітив він в черговий ранок, Як вона схудла і змарніла. Стояла біля шафи тихо І собі одяг підбирала. А він помітив, що на лихо, Одежа завелика стала. І тут він рухом несвідомим Погладив рідне вже волосся. Й до болю почуттям знайомим У грудях серце зайнялося. Він притиснув її до себе Й підняв легеньке її тіло… Вже місяць сплив, й нести не треба – Угода втратила вже силу. Та в серці все перевернулось… Пішов до іншої, тієї. Сказав, щоб все скоріш забулось, Не кине жінки він своєї. Ну, а дорогою додому Багато думав про життя. Чому, піддавшись «его» злому, Ми топчем справжні почуття? І не буденність тут буває Виною краху почуттів, А те, що люди забувають Значимість кожного в житті. І він, окрилений коханням, Розкішний їй букет купив. В листівці написав признання, Прощення щиро попросив. І обіцяв до дня останнього Її носити на руках… І з непідробним хвилюванням Летів додому, наче птах. Та ждала тут його новина – Страшна й жорстока, як життя. В лікарню відвезли дружину, Й там смерть забрала в небуття… *** Вона була смертельно хвора… І поки він літав між хмар, Жила на самоті із горем, Несучи мовчки свій тягар. І знаючи про неминучість смерті, Все ж турбувалась про родину. І хоч судилося померти – Від стресу захистила сина. Зусиллям волі наостанок Сім’ю свою все ж врятувала. І сину в пам'ять образ мами В коханні й щасті залишала. І приклад люблячого тата, Й турботливого чоловіка. Не зможе син інакшим стати… Обом урок життя – довіку!

ID: 757819
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.10.2017 00:15:41
© дата внесення змiн: 30.10.2017 00:15:41
автор: ЮНата

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Ярослав К., Юзько Лія
Прочитаний усіма відвідувачами (185)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

@NN@, 01.11.2017 - 20:40
Тихим спокоєм віє від вашого вірша, Наталю flo13 добра вам і любові
 
ЮНата відповів на коментар @NN@, 01.11.2017 - 21:09
Дуже дякую osen2
 
Ярослав К., 30.10.2017 - 20:07
cry До сліз, Наталю... Прочитав і не можу прийти в себе, настільки зворушлива історія... 17 Немає слів... frown
 
ЮНата відповів на коментар Ярослав К., 30.10.2017 - 20:56
flo12
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Синонім до слова:  звук
Sin el mar: - Мелодія, голос.
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Синонім до слова:  пристосуванець
Alex-dr_7(tericon): - мутаціонер :D ́
Синонім до слова:  ревнувати
Ксенія О: - Кохати через край
Синонім до слова:  ревнувати
Genyk: - Очманілювати
Знайти несловникові синоніми до слова:  ревнувати
Юхниця Євген: -
Нові твори