Нам радості не завжди вистачає,
ми відчуваємо нестачу щастя.
Але чому таке в житті буває,
звідкіль на нас чатують ті напасті?
Виною цьому є одна потвора,
страшний, презлючий триголовий змій.
Він джерело всіх наших бід і горя,
заклятий ворог світлих дум та мрій.
Що перша голова тої тварюки –
постійне за минулим співчуття.
Друга ж довбешка підлої зміюки –
тривога за непевне майбуття.
Та третя навіть гірша попередніх,
вона з рідні чванливості й гордині, –
невдячність за просте чи посереднє,
що маємо в своїм житті ми нині.
Живі батьки, брати, здорові діти –
чому не привід дякувать Творцю!
Що зранку в мирнім небі сонце світить,
що ти живий і бачиш казку цю.
Топтати землю здатен ще ногами
і чути досить добре голос свій…
Як справишся з отими ворогами –
сконає з ними й триголовий змій!
20.10.2017
