Я вже, в душі, смакую грудень,
Зими малюючи мотиви...
Хоча, для когось це не диво,
Засніжені холодні будні.
А я малюю сніг лапатий
В своїй уяві, так дитинно...
Люблю прихід зими картинний.
Вона мені дарує свято.
... І сніг пухкий кружляти буде -
Маленьким щастям нiжно-білим,
Лише для мене зрозумілим,
В обіймах пристрастного грудня...
А хоть коли він у там буває, чи тільки дитинно-уявний, вірніше пригадувально-ностальгійний снігу в смайликах немає тільки листячко опадає та дідуган якийсь з мішком броде
Елена Марс відповів на коментар @NN@, 21.10.2017 - 19:00
Так, Анночко, в нас немає снігу, але ж я планую на грудень поїздку на Батьківщину, отож смакую... Добре, що хоча б дідуган є, вже й подарунки якісь несе)) Дякую вам, моя хороша!
вот и пани Люба мне писала, что когда видит мою рецку,то у нее замирает от страха сердце, больше я ей их не пишу.
я правда такой страшный? а я вот смотрю, вроде симпатишный такой, да шо там, красивый просто и совсем не страшный а глазки то, глазки-ии...
Дык, и у меня оно замирает, с вашим приходом а то, что красавчик - это видно! Если кто-то вам скажет обратное, вы мне маякните, я его порву на мелкие кусочки
О, грудень... Там перший сніг буває той, що вже більше не розтане... На такому снігу... я колись прочитала перше зізнання в коханні... для мене...
І як тепер зможу... забути той грудень...