UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Янош Бусел: Лихие годы… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анфиса Нечаева, 14.10.2017 - 14:36
 *Там мечталось и верилось -Эта жизнь - так близка. Замело, заметелилось - И осталась...тоска.Только жизнь на исходе, Да и вера не та… Точковщицы не в моде… Воровство… Суета…* Мечтали, надеялись, верили...      С праздником Вас. 
Янош Бусел відповів на коментар Анфиса Нечаева, 14.10.2017 - 17:14
 * Мечтали, надеялись, верили...И работали...Работали до хруста в костях!..     Дванадцять. Янош Бусел :: Дванадцять. Вірш із циклу „Весна надії”… Перейшов працювати на ГЕС… Ллється основа ГЕС – рісберма, задумана із блоків 50х50х3метри, розділених бітумними матами… Іде великий бетон…60-ті роки... Нагрітий бетон в теплім череві МАЗів Пливе на будову у скрипі ресор. Колеса торкнулись містків - перелазів І котяться вгору... Лютує мотор... Колеса - на місці. Містки затремтіли, Суворо сичать на них гальма тугі, Лотки розподільні від страху присіли На всі свої ржаві чотири ноги. Бетон рине вниз, та чимало й зосталось,- На череві МАЗів, в лотку, попід ним, Настав час лопати,-вона заметалась,- Сердита від поспіху, зморена в дим. Одна за одною вповзають машини На всі три заїзди...Зігрілася кров... Над Волгою крутяться зір горошини, Мороз - двадцять сьому позначку зборов... Я - в блоці з вібратором. Жарко, мов в трюмі, Нагрілися чоботи, ноги - в теплі. Це - тут, а там - миттю обсиплеться з гуми Бетонна кора, - надто градуси злі. З безсоння - усі ми немов напідпитку, Насправді ж - лиш двоє, а десять - в труді. Вже інші виходять з тепла гуртожитку,- Такі ж непитущі, такі ж молоді. Кубів під п'ятьсот лягли в теплому блоці, Всю міць з старих рук взяла маса густа. Та й юнь притомилась,- в нічній цій толоці Рекорди - то справа зовсім не проста... Анфиса Нечаева відповів на коментар Янош Бусел, 14.10.2017 - 21:21
З цікавістю прочитала Ваш вірш. Думками поринула в ті часи...Було не легко, але люди вірили в краще майбутнє. Віддавали всі свої сили, молодість і були, по своєму, щасливі.
Янош Бусел відповів на коментар Анфиса Нечаева, 14.10.2017 - 23:36
Так!!. Ми були молоді...Вірили...Працювали... Кохали...І були щасливі...Тепер же зрозумів,- на довірливих воду возять!.. Та життя вже нема...Воно одне....
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
