Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Осінь спішить… /проза/ - ВІРШ


Ніна Незламна: Осінь спішить…  /проза/ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Осінь спішить… /проза/

Ніна Незламна :: Осінь спішить…  /проза/
Осінь спішить.. Серпанком місяць подивлявся до землі… Вже ніч розчісувала коси, неначе з гребінця зорі скидала, вони то там, то десь раптом з`являлись, іскрились, переливались… А де – ін – де, немов соромилися, ховалися за хмарами..... Цьогоріч було дуже спекотним літо та догоріло і прохолода розлилася навколо. Але ж це зовсім не випадково, ввечері дощик міленький довгенько землю кропив і з ним вітерець - хлопчисько, добре ноги промочив. Частково з дерев знімав пожовкле листя й вертів ним, вертів, а потім прикладав до землі. Високі напівсухі трави, принишкли.. Так, принишкли, неначе підглядали, на, що ж іще здатні дощ і вітер. А їм так хотілося, ще порадіти теплу та шкода час літечка збіг. Адже знали, це від осені привіт, в ніжні кольори забарвлюється світ… Котився місяць, ледь всміхався, він теж з літом попрощався, все по дорозі стрічав темно - сірі хмари, що часом злились, до купи збирались, а то від вітру по всьому небу розплескались… Аж ось, світанок, небо плащем накрив і вже скрізь по краю багровою стрічкою землю відділив, відкрив дорогу сонячним променям, які поспішали поглянути на землю після дощу. Хотіли подарувати їй свою красу…. Нарешті сонце сонно позирало, все ж посилало поцілунок донизу…І так навкруги заіскрило, все здавалося в кришталі. Як промінь впаде, то все неначе в позолоті… Вже з лісу чути дятла стук -»Тук-тук, тук - тук»… Так гучно барабанить, луна розходиться навкруги…. А в лісі осінь хазяйнувала, дерева в різний одяг вдягала. А кольори різноманітні, клени вдягала в червоний і багровий, а берізці жовтий халатик одягла. А грабу листя в більш коричневий колір підфарбувала, ясену плеснула місцями оранжевий колір з позолотою. Вже по землі купками напівсухе листя, з під нього видніються гарненькі голівки опеньок. А там вздовж стежки, ще видніються білі й чорні грузді. Та майже тихо в лісі, вже відлетіла більшість пернатих друзів. Тут осінь справжня трудівниця, неначе в казці чарівниця. Аж забиває подих свіже вологе повітря… По край лісу плакуча вербичка підставляла до сонця віття, вона немов в жовто - зеленому сарафані. А молоденька калина чекала сонця на червоні грона, які наповнилися соком і так неначе ненароком приваблювала до себе деяких пташок та горобців… А поля вже давненько відпочивають, хліба зібрали, жовта стерня виділялася рядками, а поміж них не знати де взялися, ще синіють квіточки - петрів батога ( цикорію). Лиш деякі поля, ще зеленіють листками буряків і дозрілий сонях чекає на свій збір… На долинах стежки зовсім почорніли, десь неподалік гуси загомоніли, все ж йшли туди, як влітку, в надії, ще віднайти зелену травичку, чи може квіточку якусь, яка приховалася від осені.. Біля ставків, річок, озер береги геть почорніли, порижіли і жаб не чути, сховалися в жабуринні. Лише в воді час від часу рибки хлюпочуть, неначе ловлять промінці від сонця, які ховаються в воді. І вона колір раптово змінює в зелено-голубий, а потім навіть у рожево –голубий переливається… А у садках останні червоні яблука виблискували на сонці й жовті - жовті грушки та сині сливки, все в надіях, що хтось їх зірве. Що породило, зростило літо, осінь збирала у засіки…. Пелюстки квітів, що загубились, між травами заплутались, немов сховались у обіймах з ними. І килими, що влітку зеленіли, вкрились місцями багрянцем, а десь, напівсухі зовсім скрутились. На пагорбку трава майже суха, сріблиться від дощової води, ще не встигло сонце випити її. Спішить, поспішає осінь землю прикрасити, вуаллю багрово – золотою вкрити. Щоб знову і знову дочекатися ранку і радіти новому дню. З новою силою взятись до роботи, адже настав її час проявити себе, показати силу, здібність… Та все ж з осторогою позирала, адже прийде зима, вона це знала, морозом закує ставки, річки, розстелить пухові перини, простирадла, махрові килими. Тому і поспішала, ще жовтню треба допомогти, добавити фарб, а там і листопаду…. Прикрити землю, неначе кожушком і вже тоді піде осінь на відпочинок. А земля буде дрімати, відпочивати, красуню весну з теплим сонечком чекати… А поки, що - осінь хазяйнує, спішить… 20.09.2017р

ID: 752822
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.09.2017 10:41:19
© дата внесення змiн: 29.09.2017 10:44:39
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 18 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова
Прочитаний усіма відвідувачами (1297)
В тому числі авторами сайту (34) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Надія Тополя, 18.03.2018 - 17:36
Як же гарно описана природа. Я просто відпочиваю, читаючи вашу прозу. Я лину в усі куточки природи разом з вами, милуюсь нею, живу разом в цій золотій осені.
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Тополя, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам! Ви знаєте,я запрошу Вас на прозу "Він і вона"Гадаю,не прогадаєте,коли прочитаєте.І "Після випускного"- 2 частини." Повернення шкільного кохання" Гадаю не пошкодуєте,буду рада. Успіхів Вам і натхнення!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Надія Тополя відповів на коментар Надія Тополя, 18.03.2018 - 17:59
а я вас запрошую прочитати єтюд "Зваба", який був написаний за одну ніч після...
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Тополя, 01.01.1970 - 03:00
Гаразд зайду обов*язково,тільки повечеряю ,бо буде потім пізно. 21 22 22 give_rose
 
Надія Тополя відповів на коментар Надія Тополя, 18.03.2018 - 18:04
я не бачу вашої прози"Він і вона". Де її прочитати
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Тополя, 01.01.1970 - 03:00
Надійко, там внизу проз остання строчка нажміть Вам відкриються останні прози.Ви там і знайдете,бо ж всі на сторінці не вміщаються.Так саме ,як і вірші є приховані. Успіхів Вам. give_rose
 
Як все прекрасно,коли мелодія осінньої пори зачаровує.Серпанком місяць подивлявся до землі… 12 12 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Володимир Олійник, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!Завжди Вам рада. Нехай щастить! 21 22 22 give_rose
 
16 Дуже дивно, пані Ніно. Я завжди, в своєму житті, мав велике задоволення, бути з книгою. З нашою радянською літературою.
Та чомусь тільки тепер, пробило мене, на віршування, пісенних текстів. Тоді як, прозу, також пробував. Але дальше мініатюр, не пішло. І чому, так?
Тепер, про Вашу творчість. Сподобалось, не то слово. 12 12 12 12 12 12
Видно зразу, прфесійну руку майстра. icon_flower Радий нашому знайомству!
writer З повагою, до Вас, Ніно і Вашої творчості,М! flo18 flo18 flo18 flo18
 
Ніна Незламна відповів на коментар Михайло Онищенко, 01.01.1970 - 03:00
Добрий день!
Я щиро вдячна за теплий відгук Вам!
Так,ми виросли на радянській літературі, там стільки слів ,таких ,як зарає в мові не було,напевно тому і пишу простіше.А,ще ,бо за фахом була електромеханіком на ст. АТ-ПС-ПД при залізниці.Змушена була читати більше технічної літератури,вчити схеми.Пишу ,ще зі школи, але рідко,вже після 20 ,як всі про кохання,а потім в 90ті гуморески і часом біль за життя...Ось так онуків вибавила тепер є час писати. Хоч відчуваю, що більше до душі прози та на них треба й більше часу, а це значить більше сидіти за комп*ютером..
Роки спішать, летять кудись
А ми за ними птахами немов
Кожного разу злітали в вись
Хотілося писати знов і знов.Успіхів Вам!!!
give_rose 21 22 22
 
Михайло Онищенко відповів на коментар Михайло Онищенко, 03.02.2018 - 14:19
Також маю радість, як і Ви Ніно, від внуків. biggrin

Сам радіоінженер, за освітою, з майже сорокарічним стажем, за фахом. nono

Так, що тепер маю достатьньо часу, як і Ви Ніно, тільки на спів, своїх пісенних текстів, які тут викладаються. writer

А Вам, здоров'я та творчого натхнення! 16 16 21 29 29 flo23
 
Ніна Незламна відповів на коментар Михайло Онищенко, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! В мене стаж 39р і 2 міс. з них 36 років в зміні.Ось тепер не спиться і пишу. Я також маю декілька пісень та якби ж хто до них ноти написав. Вам бажаю всього найкращого і натхнення!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ольга Калина, 11.01.2018 - 12:45
Дуже гарно написали. Мені сподобалось. flo19
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ольга Калина, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олічко! Я дуже рада,що читаєте мої твори.Підіймаєте мені настрій ДЯКУЮ!!! give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ніла Волкова, 13.10.2017 - 18:14
Доброго дня, Ніночко! Давненько не читала Ваших творів, от зайшла і зачарувалася. Це не просто проза, а поезія у прозі...
Натхнення Вам і доброго здоров"Я1
З теплом osen2
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніла Волкова, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 19 22 22 give_rose
 
Миколай Волиняк, 07.10.2017 - 14:34
friends smile friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар Миколай Волиняк, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 19 22 22 give_rose
 
Мандрівник, 07.10.2017 - 12:39
Наче осіння мелодія слова osen1 osen1 osen1
 
Ніна Незламна відповів на коментар Мандрівник, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 19 22 22 give_rose
 
геометрія, 05.10.2017 - 14:59
Гарно, Ніно! В осені все прекрасне, то й пишеться ясно... 12 16 osen1 13 flo36 flo05
 
Ніна Незламна відповів на коментар геометрія, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Рада,що завітали.Всього найкращого!!! 19 22 22 give_rose
 
Дуже гарна розповідь про осінь, Ніно! 12 16 flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Валюшо! 19 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Просто Лубенка.., 03.10.2017 - 23:08
Ніно хай небо Береже Вас і ваші руки... Так описати красу цієї пори, можна лише чарівними руками.. Успіхів Вам! Творіть!!! Жаль не маю часу прочитати всі ваші твори але буду старатись.. А про поля дуже правдиво.. Це сфера моєї діяльності тому бачу цю красу кожного дня. Дякую Вам за чудові рядки! 23 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Просто Лубенка.., 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 19 22 22 give_rose
 
Чудово, захоплююче. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Георгій Грищенко, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 19 22 22 give_rose
 
Анфиса Нечаева, 02.10.2017 - 14:04
Яка чудова пора року-осінь. Як гарно Ви її змалювали. Про всіх згадали. А осінь поспішає господарювати, щоб встигнути до зими. Гарно, дуже сподобалось. Натхнення Вам. 16 flo31 osen1 osen1 osen1 osen1 osen1 flo13
 
Ніна Незламна відповів на коментар Анфиса Нечаева, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 19 22 22 give_rose
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
Нові твори