Дивлюся осінь. Каву п"ю,
Жену хмарину у горнятку.
Тепла ще трішки надсьорбну
Від твого, осене, початку
Цілує шибку, загляда
Листок кленовий падолистом...
Так вміло душу виверта:
Майстерно,стримано, врочисто...
Скупенький промінь з-за плеча
Зомліє в каві ароматній...
Десь бринькне літа ще струна
У міжсезоння сурогатне
За вушком гладжу ніжно час,
Він так не любить проти шерсті...
Нехай звучить уже не джаз,
А лиш мажор прожитих терцій...
Позаздрю щедрості її,
А я ,чомусь, так не навчилась
Тулися, осене, до вій,
Вдивляйся мудрими очима.
Дивлюся осінь. Каву п"ю...
