Думи, думки, думочки...
Заполонили світ.
Чужі, свої, великі, маленькі,
Космополітичні, патріотичні,
Миротворчі...
Де ж ви наших дум, охоронці?
Чужі думи не пускати,
Своїм дорогу треба дати,
Щоб у ріднім домі
Їх зростати, розвивати.
Думи, думи... Вас багато.
У світлих думах наше свято.
Свято Думки!
А де сховались недоумки?
Мабуть полюють на ті думки.
Їм не зловити наших дум.
Щоб не полонив усіх нас сум,
Щоб розвивалася країна,
Щоб в любові зростала дитина,
Щоб зустріла мати сина,
Щоб сила темряви
Білий світ не накрила -
Мусить світла думка жити.
І вона живе!
Вона як те життєдайне
Цілюще джерело,
Що ні́где не пересихає
І не зникає.
Вона зростає й сили набирає.
Сила думки!
А ну, загляньте до своєї сумки.
Усе на місці?
О! У нас руки чисті
І думки, і кишені.
Усе чисто.
Усе робимо чисто,
І думаємо стерильно,
І живемо так, як думаємо.
Ооо! Полетіла думка!
Лови! Хапай! Ховай!
Реалізуй! Матеріалізуй!
І жуй, жуй, жуй
Не лише біду і горе,
Але й радість життя смакуй.
Засмакуємо життя,
Хай минає нас година лиха,
І хай буде при помочі
Марія Мати, щоб утерти
Нам сльози і радість життя
Дарувати.
