Не питай, зачекай,
Бо я не маю що тобі сказати,
Не мовчи, щось кажи,
Знаю, несила вже мовчати
Не дивись з співчуттям,
Може не варта, може не треба,
Плачу я, плаче дощ
І зі мною плаче небо…
Не суди, бо й сама
Знаю, що грішна, каюсь, каюсь,
Скільки сил в боротьбі
Я віддала, та не відступаю,
Лише там, в небесах
Є Той, для Кого я – люба дитина,
Лише Він мій Господь
І я до Нього душею лину…
Коли нема надії в серці,
Коли немає сили жити,
Я дивлюся в Небо
І вчуся любити…
ID:
749022
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 03.09.2017 18:30:04
© дата внесення змiн: 03.09.2017 18:30:04
автор: Авдія
Вкажіть причину вашої скарги
|
