Призначили чужинця мені богом,
Веду із потойбіччям діалог.
За віру предків, я борюся словом,
Господь мій Світло є - Дажбог.
У ньому все, Любов земна і Віра,
Тепла і світла сповнена чаша.
У благородстві святість і довіра,
Як, материнська лагідна душа.
Відійте все, як мотлох сірий з хати,
Здригнеться ще заброда душодав.
Змінилися в осі координати,
Повернемо усе, що ви.лядок украв.
І викинемо геть за межі Оріяни,
Багаж чужий, що сирістю просяк.
Що принесли нам юдо-християни,
Єрейські слуги, дітки від собак.
Були ми й є, не знищите паскуди,
Не можна пам'ять знищити й народ.
Запам’ятайте зайди і приблуди,
Що вічність наша вкладена у код.
Ет точно, козаче, - в коді Божому! 
