О дивовижна, дякую тобі
Напевно тільки я смію те́бе квіткою назвати
Надіюсь, що слова пекучі та вірші
Не я самий тобі буду писати
Не тільки ці вірші, ще ніжні мов рука слова
Хай тебе завжди зігрівають
Мов сонце сяє усмішка твоя
Та твої очі – жити надихають
Ні, не свята, все ж вибрана ти є
Не я, це Бог покірних обирає
А ти перлиною ввійшла в життя моє
Що зро́блю? Не соромлюсь, а кохаю
Хай безліч радості тобі дарує все життя
Збуваються хай мрії й сподівання
Ти є квітуча неповторна лілія в полях
Я дарував тобі своє, а ти мені своє кохання!