І я печу свою життєву паляницю
З першого зібраного врожаю.
Пшениця. Поле. Доля. Я.
І наче воля і неволя,
Бо всі ми ягоди одного поля,
І всі поєднані ми між собою
Узами Любові.
Чи до гостини вже готові?
Пригощає сам Господь.
У Ньому Хліб Життя!
І Він запрошує в своє Буття.
Бути з Ним, пити Його Чашу,
Ділити Його Хліб Життя,
І відчувати на собі
Його спасенну Руку.
Господи! Дай нам сили
Пережити оту біль,
Страждання, муку,
І дай нам переможного духу!
Хай кожен свою паляницю пече.
Ой, у серденьку як гаряче!
І не схолоне паляниця.
Запашна, рум"яна, білолиця,
Немов красуня молодиця.
О! як нам до смаку, до душі, до лиця
Паляниця оця.
Ми маємо із Хлібом бути,
І Щастя своє хлібосольне здобути!
А мир свій Господь дає нам,
І кожен із нас робить вибір свій
Сам.