Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: КА - КА –ЛЮ – ЗА - ВІРШ


Радченко: КА -  КА –ЛЮ – ЗА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




КА - КА –ЛЮ – ЗА

Це слово ми завжди промовляємо з усмішкою, бо зразу ж мимоволі в думках повертаємося в літо двотисячного року. Старшим онучатам , Ані і Андрійкові, скоро повинно було виповнитися по чотири роки, вони були вже «дорослими». Аня дуже просилася сходити до продуктового кіоску самостійно і ми вирішили, що вже можна їй дозволити зробити так, як вона хоче. А треба було купити консервовану кукурудзу, яку онучата дуже полюбляли. Дали пакет, гроші, декілька разів заставили Аню повторити слово кукурудза, провели інструктаж, як потрібно правильно перейти дорогу і те, що додому треба повертатися зразу ж, тільки-но вона скупиться. З гордо піднятою головою Анюта вийшла за хвіртку і пішла знайомою стежиною. Звичайно, ніхто й не збирався залишати її без догляду. Через хвилину я вже йшла,ховаючись за деревами, позаду Анюти. Вона йшла не озираючись, щасливо посміхаючись, підстрибуючи, крутячи пустим пакетом . Ось і дорога, яку треба було перейти без допомоги мами чи бабусі. Я з замираючим серцем дивилася, як онучечка подивилась вліво, вправо, почекала поки проїде декілька машин, а потім впевнено пішла до кіоску. Продавчиня, тітка Шура, побачила її, а потім мене, я їй показувала, щоб вона мовчала. Аня стала навшпиньки, заглядаючи в вітрину і нічого не сказавши продавчині, почала ходити понад кіоском, заклавши рученята за спину. Вона весь час повторюва-ла: «Ка-ка-лю-за…ка-ка-лю-за…ка-ка-лю-за…» Пройшло хвилин десять, моє терпіння вже закінчувалося, а коли Анюта почала озиратися, ніби чекала допомоги, не втрималася і побігла через дорогу. На мене дивили-ся розгублені і щасливі оченята, а губи шепотіли одне ж і те: «Ка-ка-лю-за…». Я присіла перед онучечкою і запитала:" Аня, ти забула за чим прийшла?."Ні, я не побачила ка-ка-лю-зу", — прошепотіла вона і пригорнулася до мене. Я підняла Анюту і показала їй, де на вітрині стоїть кукурудза. Боже, скільки було радості! Аня радісно і схвильовано простягнула долоню з грошима в віконечко кіоску і гордо, голосно сказала: «Ка-ка-лю-зу». Додому ми йшли весело посміхаючись, взявшись за руки. Аня декілька разів піднімала голову і щасливо промовляла: « Я сама скупилася». Все сімейство вже хвилювалося, але побачивши нас, всі полегшено зітхнули. Такої смачної какалюзи ми більше ніколи їли.

ID: 745848
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 12.08.2017 22:53:17
© дата внесення змiн: 12.08.2017 23:20:59
автор: Радченко

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: A.Kar-Te
Прочитаний усіма відвідувачами (44)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

Анатольевич, 15.08.2017 - 19:37
12 12 12 Треба їхати до вас, у той кіоск, купувати оту таку смачну і так гарно розрекламовану какалюзу wink biggrin 16 give_rose friends friends friends !
 
Радченко відповів на коментар Анатольевич, 15.08.2017 - 21:39
На тому місці вже давно, років 15, стоїть крамниця, а в гості приїджайте. biggrin
 
Віталій Назарук, 14.08.2017 - 05:31
12 16 19 flo12
 
Радченко відповів на коментар Віталій Назарук, 15.08.2017 - 21:40
Дякую. smile
 
@NN@, 13.08.2017 - 15:30
...і бабусі і Анюті по 5 балів biggrin give_rose
 
Радченко відповів на коментар @NN@, 15.08.2017 - 21:43
Дякую, Аня. Вона сьогодні читала цей коментар. Приїхала в гості, щоб допомогти трішечки:картоплю викопати, вікна помити і поїсти бабусиних вареників з сиром . smile
 
Олеся Лісова, 13.08.2017 - 13:54
Гарна пригода трапилася з Вами дівчата. 12 16 43 flo21
 
Радченко відповів на коментар Олеся Лісова, 15.08.2017 - 21:43
Гарна. 12 smile
 
Яка чудова розповідь, Олечко! 12 16 16 22 flo13
 
Радченко відповів на коментар Валентина Ланевич, 15.08.2017 - 21:44
Дякую, Валічка. 16
 
A.Kar-Te, 13.08.2017 - 08:04
12 Ну як тут не всміхнешся, Олю? biggrin
Дай, Боже, побільше нам всім таких милих та світлих історій tender flo36
16 flowers
 
Радченко відповів на коментар A.Kar-Te, 15.08.2017 - 21:47
Дякую, Оля.Сьогодні дівчата, менша донечка з Анютою, генеральне прибирання затіяли у нас , а потім читали мої творіння. Без сміху не обішлося. smile
 
Любов Іванова, 13.08.2017 - 07:54
Прочитала і меня смакує ота ка-ка-лю-за biggrin 12 give_rose give_rose give_rose
 
Радченко відповів на коментар Любов Іванова, 15.08.2017 - 21:47
Приємного, Вам, Люба. Дякую. 16
 
Ярослав К., 13.08.2017 - 03:08
12 Захоплююче оповідання, Ольго, бачити онуків поруч, брати участь у вихованні - це щастя... 43 42 give_rose
 
Радченко відповів на коментар Ярослав К., 15.08.2017 - 21:48
Дякую, Ярославе. smile 16
 

Нові твори