Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Теоретик: Основи поетики. Силабо-тонічна система віршування - ВІРШ


Теоретик: Основи поетики. Силабо-тонічна система віршування - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




Основи поетики. Силабо-тонічна система віршування

Грецьке syllabe — склад, tonos — наголос. Ця система ґрунтується на чергуванні наголошених і ненаголошених складів. Для неї характерна рівночисельність складів і наголосів у рядку. Силабо-тонічний принцип запровадив у латинську поезію св. Августин, він замінив довгі склади наголошеними, а короткі — нeнаголошeними. Ця система існувала в латинській поезії поруч із квантитивною, але ніколи не переходила в національні літератури. Силабо-тоніка спочатку з'явилась в Німеччині та Англії на початку XVІI ст. Силабо-тонічні вірші в Україні почали писати в XVII—XVIII століттях. У 1767—1768 pp. у Київській академії була написана книга "Коротка наука складання руських віршів". Спроби переходу на силабо-тоніку спостерігаються у творчості Г. Кониського та І. Некрашевича. Вірші всіх силабо-тонічних розмірів є у книжці Г. Сковороди "Сад божественных пісней" ( 1779 p.). Сковорода запровадив перехресне римування, якого не було в силабічних віршах, а також різні види строф, зокрема терцет, катрен, секстину, октаву. Ритміку і строфіку силабо-тоніки застосовував І. Котляревський у поемі "Енеїда". Розвинув українську силабо-тоніку Т. Шевченко. Сьогодні вона провідна в українській поезії, немає поета, який би використав усі її багатства. Наша мова складається не лише зі словосполучень, а також із фраз, і кожна фраза має свій наголос, який називається логічним або фразовим. Цей наголос визначає зміст певної фрази. Тому будь – яке речення вимовлене з логічним наголосом на різних словах матиме різні змістові відтінки. Але вимова даного речення має і певний тип інтонації, в якому виражається чи то прохання, чи то вимога з тим чи іншим відтінком. З цими явищами інтонації зв,язаний ритмічний лад вірша. Як уже відзначалося, у силабо-тонічній системі поєднується принцип рівноскладовості (силабізму) з принципом сумірності наголошених складів. Одиницею виміру ритму силабо-тонічного вірша є стопа. Стопа — це сполучення в певній позиції наголошених і ненаголошених складів. У силабо-тонічних віршах застосовуються стопи, які були в античному віршуванні. Довгі склади замінені наголошеними, а короткі — ненаголошеними. Розмір вірша визначається кількістю стоп у рядках. Найпростіший спосіб визначення розміру вірша — скандування. Це умовне роздільне вимовляння складів. При такому читанні вірша виділяються всі можливі наголоси у рядку (наголоси ритмічні, а не граматичні). Ритмічний наголос, який не збігається з граматичним, називають іктом (лат. ictus — удар, наголос). Е-ней — був — па-ру-бок — мо-тор-ний. (І. Котляревський) У слові парубок є ритмізований наголос на третьому складі: V — /V — / V — /V — / V. Недоліком скандування є його умовність. Вона малопомітна при визначенні трискладових розмірів, але при визначенні двоскладових приводить до штучного виникнення двох і більше наголосів у багатоскладових словах: па-ру-бок. Скандування віршів нагадує барабанний ритм, вірші звучать монотонно. Це умовне читання віршів. У силабо-тонічних віршах з метою урізноманітнення звучання в багатоскладових словах часто замінюємо ямби і хореї пірихієм. V — /V — / V V /V — / V Надаючи різноманітності звучання рядкові, пірихій зберігає загальний ритм вірша. Заміна ямба або хорея пірихієм або спондеєм називається іпостасою. Іпостасування хорея і ямба спондеєм трапляється рідше. Ніч, місяць, верби шелестіння — — /V — / V V / V — /V (М. Рильський) У силабо-тонічних віршах найчастіше зустрічаються двостопові, тристопові, чотиристопові, п'ятистопові розміри. За допомогою стоп і врахування кількості їх у рядку визначають різні розміри віршів. Стопи не збігаються зі словами, отже не відбивають природного членування мови, а є лише умовною мірою для визначення закономірності чергування ненаголошених і наголошених складів у віршових рядках. Визначаючи розмір вірша необхідно вказати не тільки на стопу, а й на те, скільки стоп у рядку. І. П.Тичина: Я/єсть/ на/род/, я/ко/го прав/ди си/ла Ніким звойована ще не була. U __ /U __/ U__ /U __ /U __/ U (п,ятистопний ямб) ІІ. І.Франко: Дух/, що/ ті/ло/ рве/ до/бо/ю, Рве за поступ, щастя й волю / __ U/ __ U /__ U/ __ U/ (хорей) ІІІ. П.Грабовський: Ру/чень/ки/ терп/нуть/, зли/па/ють/ся/ ві/чень/ки, Бо/же/, чи/ дов/го/ тяг/ти? / __ UU/ __ UU/ __ UU/ __UU/ / __ UU/ __ UU/ __ (дактиль) ІV . П.Грабовський: Не/ раз/ ми/ хо/ди/ли/ в до/ро/гу/, Не/ раз/ ми/ вер/та/ли/ до/ ха/ти / U __U/ U __ U/ U __ U/ / U __U/ U __ U/ U __ U/ (амфібрахій) V. І.Франко: Об/ри/ва/ють/ся/ звіль/на/ всі/ пу/та/, Що/ зв,я/за/ли/ нас/ з дав/нім/ жи/ттям/. /UU __/ UU __ / UU __/ U /UU __/ UU __/ UU __/ (анапест) Джерело: http://pidruchniki.com/18800413/literatura/vidi_rimuvannya Джерело: http://www.ukrlitzno.com.ua/teoriya-literaturi-elementi-virshuvannya-sistema-virshuvannya/

ID: 745066
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.08.2017 11:10:41
© дата внесення змiн: 07.08.2017 11:10:41
автор: Теоретик

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Шостацька Людмила, КВолынский
Прочитаний усіма відвідувачами (588)
В тому числі авторами сайту (57) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Дякую за інформацію.Цікаво. smile flo26
 
Теоретик відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.11.2017 - 14:26
12 smile 23
 

Нові твори