Соняшник - квітка сонця,
Квітка літа...
Як це виріс ти посеред жита,
Житечка, життя?
Вмить наповнюють мене
Дивні, неймовірні відчуття.
Мій погляд раптом
Соняшник зловив,
І душу вмить
Теплом своїм заполонив.
І я уже повік твоя,
А ти є мій -
Україну всю теплом
Своїм зігрій.
І відчує
Кожна українська душа,
Що ми є одна велика і міцна сім"я.
Тож у єдності живімо,
Сонях Миру, Любові, Правди
Всі ростімо.
Як зерняточка у нім -
Дружно й в злагоді живім,
І будуймо свій ми дім!
Україну соняхом своїм назвім.
Україна - квітка Сонця.
Я несу тобі в долонцях
Свою Любов, своє Тепло,
Щоб добре нам усім було
На рідній українській сонячний землі.
Україно, Ти як сонях
До сонця голову свою тягни,
Ласки,благодаті в неба зачерпни,
А корінням в землю рідну Ти вростай.
Зерна Божої Любові
По землі засівай,
І своєю красою весь світ подивляй!
