Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Гнатюк: Видих - ВІРШ


Ірина Гнатюк: Видих - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




Видих

Вночі над містом розпливаються дими І ми з ним вдвох маленькими дітьми Здіймаєм вгору руки, очі, голови, Де Сонце снить, від всього світу сховане, Де ніжний розплеск жовтого світанку Холодним вітром змазується вниз. Де легко доживається до ранку Без сліз і криз. Самотності, тривожності, біди Не кликати, не чути, не хотіти, Руками обіймати, як крильми І вже нікуди звідси не летіти. Не гримне грім, не тріснуть проводи, Веди мене до тихої води Згори донизу тихо і навшпиньки, До радості, до дому, до зупинки, До знаку "Стоп", зелених світлофорів, Пекучих перших проблисків весни... На виткані полотна переходів Спадають перші опівнічні сни. Злітає видих, падає і гнеться, Одна хвилина - як чотири роки. Мені за ним так хороше живеться, Мені там спокій.

ID: 742478
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 17.07.2017 22:43:10
© дата внесення змiн: 17.07.2017 22:43:10
автор: Ірина Гнатюк

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (52)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 

Нові твори