Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Бабич: Вогонь - ВІРШ


Бабич: Вогонь - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 22

Пошук


Перевірка розміру




Вогонь

Бабич :: Вогонь
Вогонь горить,що сили у печі, він випікає,духмяні буханці. Потріскують там дрова,що є сили, цей дар,вони самі створили. Ось в кузні,теж вогонь живе, своєю силою,залізо гне. На ноього повітря,як дмухає- кажуть,ще більше сили наберає. Десь чую,пожежна завиває, бачу біду, будинок догоряє, Велику силу вогонь тут показав, та зла,ця сила-кожен таке б сказав. Поля пшеничні,ось в диму-горять, що сили люди,всі його гасять. Поганий це вогонь,несе він лихо- багато плачу в ньому і людського крику. До того я веду-вогонь наше життя, а наша сила теж,комусь,щось принесла. Когось на добре діло"підвела", а інших із-за нас "знайшла біда. Тож треба думати,коли і що сказати, щоб в добре русло допомогу направляти. Вогонь від серця,щоб палав- щоб щиро ближніх зігрівав.

ID: 742447
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 17.07.2017 18:31:04
© дата внесення змiн: 17.07.2017 18:31:56
автор: Бабич

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (31)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори