Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Бабич: Вогонь - ВІРШ


Бабич: Вогонь - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 46
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ A.Kar-Te
Персональный ЧАТ Doktor
Персональный ЧАТ Little T.
Персональный ЧАТ Natali Zaika( Наталія Заїка)
Персональный ЧАТ Odd
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Smony
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Іванесса
Персональный ЧАТ Амелин
Персональный ЧАТ Андрій Майоров
Персональный ЧАТ Анфиса Нечаева
Персональный ЧАТ Аяз Амир-ша
Персональный ЧАТ Валентина Малая
Персональный ЧАТ Ведомая любовью
Персональный ЧАТ Веруш Далі
Персональный ЧАТ Володимир Байкалов
Персональный ЧАТ Г. Король
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Д
Персональный ЧАТ Калєва Тетяна
Персональный ЧАТ Кофеманка
Персональный ЧАТ Круг
Персональный ЧАТ Лажневський
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Мирослава14
Персональный ЧАТ Ніна-Марія
Персональный ЧАТ Надя Спиридонова
Персональный ЧАТ Наталка Долинська
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Оптимист
Персональный ЧАТ Роман Корольчук
Персональный ЧАТ С.І.М.ка
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ росава

 прихованих - 6 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вогонь

Бабич :: Вогонь
Вогонь горить,що сили у печі, він випікає,духмяні буханці. Потріскують там дрова,що є сили, цей дар,вони самі створили. Ось в кузні,теж вогонь живе, своєю силою,залізо гне. На ноього повітря,як дмухає- кажуть,ще більше сили наберає. Десь чую,пожежна завиває, бачу біду, будинок догоряє, Велику силу вогонь тут показав, та зла,ця сила-кожен таке б сказав. Поля пшеничні,ось в диму-горять, що сили люди,всі його гасять. Поганий це вогонь,несе він лихо- багато плачу в ньому і людського крику. До того я веду-вогонь наше життя, а наша сила теж,комусь,щось принесла. Когось на добре діло"підвела", а інших із-за нас "знайшла біда. Тож треба думати,коли і що сказати, щоб в добре русло допомогу направляти. Вогонь від серця,щоб палав- щоб щиро ближніх зігрівав.

ID: 742447
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 17.07.2017 18:31:04
© дата внесення змiн: 17.07.2017 18:31:56
автор: Бабич

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (54)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори