Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ІРПІНСЬКІ РОЗДУМИ ОСІННІ - ВІРШ


Олександр ПЕЧОРА: ІРПІНСЬКІ РОЗДУМИ ОСІННІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 13

Пошук


Перевірка розміру




ІРПІНСЬКІ РОЗДУМИ ОСІННІ

Яка красива осінь в Ірпені! Сюди колеги звідусіль злетілись. Той щебет досі чується мені. Прощатися нікому не хотілось. Прибулі з Криму і Галичини, з Хмельниччини, Полтавщини, Волині… Із Кропивницького й Дніпра вони. Й столичні друзі – всі в душі й понині. З Чернігівщини – бравий лікар Ох. Він – во! – поет, художник, композитор. У нього хисту-вдачі на п’ятьох! Є й «Гарбузівка» – може пригостити. З Борисполя – Шевченко завітав. Він – музикант, співак і композитор. Давненько і поетом гарним став. Й художником, мо, стане ще маститим. Добро іскрилось з сонячних долонь. І осінь барвограйно так буяла! Співала нам Олена Білоконь! І пісня наша душу окриляла! Аплодували приязно собі – були тоді мистецьким епіцентром! І кожен захопитися зумів ще й співом Анатолія Куценка! Усі-усі – і хлопці, й дідусі, й дівчата-жіночки – такі чарівні! Були щасливими й раділи всі – відносно незалежні й майже рівні. Об’єднані у слові і ділах не плакалися, більше – жартували. Те світло в душу бережно заклав, аби вона вкраїнно гартувалась. Об’єднані метою Луцьк й Лубни… Дніпро єднає береги священні. Людей натхненних й трішечки чудних. Ми всі – прості, хоч серед нас є й вчені. Ми дещо різні й рівень різний ще. Не будемо себе у груди бити. Патріотичне наше дітище. Хтось хай сичить, а нам своє робити. Ми вірні лиш одній святій меті, щоб дихалось усім на повні груди. Ми лірики відважні – саме ті! Посеред нас немає й краплі юди. Понад усе – плекання братських уз. І людяність, і відданість, і гідність. Єднає нас міцний козацький дух, тверда національна відповідність. Яке ж величне й горде слово «друг»! Піднесено струмує й коле серце! І друг, і брат – Віталій Назарук! Розвіртуалиться й Микола Серпень! У нас ще стільки невідкладних справ і задумів добро творити разом! Я однодумців творчих тут зібрав, і тих, що не стрічалися й ні разу. О, як привільно мріється мені! О, як же моє серденько зігріте! Яка ж красива осінь в Ірпені! І будуть ще зима, весна і літо!.. У залі й в барі ми дали концерт! Самі себе послухали та й годі. На тому не робили ми акцент: спілчани ми чи трішечки народні. Були ми скромно на «передовій». І лінію свою натхненно гнули. Поети, піснярі… і вітровій осінній, щоб журитись за минулим. В глядацькій залі ще й трибуна є, й столи, мов для президії зостались. Більярдний стіл є посеред фойє. Й обдерте піаніно у їдальні. В кутку біліє здоровенний бюст – Гурамішвілі – гордого Давида. У протилежному, мов хтось забувсь – Шевченка бюст й долоня геть відбита… Розбиті долі… класик тут живий – Василь Голобородько… втік з Лугані. В зажурі курить… Та пиши чи вий… У стелі світ дивися на дивані… Вигранює, довершує вірша. Немов затворник, догорає в горі. Що Інтернет? На прив’язі душа! А осінь златом стелиться надворі… – Зайдіть до нас, щоб ми почули всі… – Мені б ще фрак, і тільки від Версаче! Мені б ще побродити по росі… Сміються очі, але серце плаче. Живуть тут й молоді бородачі, оті, що в чорній зоні воювали. Та тільки ж потенційні слухачі на тім концерті в нас не побували. Ми ж пишемо й говоримо про них, допомагати прагнемо охоче, щоб Україну разом боронить… А доля з того плаче і регоче. Ірпінь для них сьогодні – оберіг. Що буде далі – ще вони не знають. В Донецьку залишились матері… А як синів бандити упізнають!.. Отак собі ми поруч живемо – і пишемо, й воюємо, як можем. Із неба манни, звісно ж, не ждемо – ще Господу хоч трішки допоможем. В Будинку творчім не були й доби, та думи зародилися на волі. Нам шелестіли клени і дуби – скидали листя в наші душі голі. Ми тут обговорили свій Статут, як «Ріднокрай» нам праведно плекати. Звести гуртом гартований редут і до коша заброд не допускати. Пориви наші жовтень золотив. І персонал привітний і гостинний. Підсилив мікроклімат колектив. І теплі мрії додали нам сили. Нам затишку в серця додав Ірпінь. І віри в праведність, щоб краще жити. І підказала неба голубінь, кому і як ми маємо служити. Тут, безперечно, аура ще є – письменницька, закохано-мистецька. Таке близьке все, й наче нічиє. Тут «ретро» безпритульно-молодецьке. Алеї і стежки… і падолист… Так хочеться на лавочку присісти. Напевно, краще тут було колись… Зразкового б сюди капіталіста! Та де ж той благородний меценат? Тепер чи ж тут письменницька еліта? О як шалено дивний час мина! Як прохолодно! Чи ж діждуся літа? Поглинув нас враз гамірний перон, й вмістила всіх ранкова електричка. Від почуття вже плавилось перо… Не остудила б суєта столична! Листопад, 2016

ID: 742131
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 15.07.2017 16:03:37
© дата внесення змiн: 16.10.2017 15:45:50
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Григір, Віктор Ох, Віталій Назарук, Галина_Литовченко, євген уткін, Наталя Данилюк, Тетяна Горобець (MERSEDES), Тетяна Луківська, Ніна-Марія
Прочитаний усіма відвідувачами (422)
В тому числі авторами сайту (34) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

євген уткін, 21.10.2017 - 19:45
Читав з величезною цікавістю і захопленням. clap
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар євген уткін, 21.10.2017 - 20:08
Дякую за увагу, земляче. Коли ми вже розвіртуалимось? friends hi
 
євген уткін відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 21.10.2017 - 20:13
Непогана думка живемо ж майже поруч.
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар євген уткін, 21.10.2017 - 20:21
Якби на творчу зустріч в Лохвицю. В бібліотеку, в учбовий заклад... Приїхав би й на пару днів. ghmm Ото якось був там у краєзнавчому музеї на виставці фотохудожника Володимира Білоуса, та ще коли знімав вісілля... Розмову варто вести через відділи освіти або культури. friends
 
євген уткін відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 21.10.2017 - 20:52
Спробую, але як мені здається у Лохвиці це важко зробити, а все ж таки прозондую. А Сергій Білоус на жаль уже помер.
 
Читала і насолоджувалась, справжня поема!!! 12 12 12 Така душевна і тепла розповідь!!! 16 23 22 22 flo26
 
Іван Мотрюк, 28.07.2017 - 10:43
12 гаона віршована розповідь friends
 
Душевна, тепла розповідь, Олександре! 12 16 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Валентина Ланевич, 21.10.2017 - 20:06
flo12 Якогось наступного разу на кілька днів поселемось, а на столичні творчі зустрічі будемо їздити електричкою чи автобусом. friends
 
Анатольевич, 17.07.2017 - 23:48
12 12 12 Щирі почуття через край і перо справжнього майстра! 16 16 16 give_rose give_rose give_rose friends friends friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Анатольевич, 30.07.2017 - 11:05
Плануй зустрітися в жовтні... friends
 
теплі спогади, вразили! give_rose
 
31 вітаю всіх ...справді,чудове товариство,...усіх гараздів всім smile 12 16
 
Сіроманка, 15.07.2017 - 20:54
flo27 ))) 16 31 16 ...цікаво було прочитати - але в Ірпіні не довелось бувати...Не знає мене Київ, мо' хоч так заочно познайомимось, через сайт! flo32 flo35 flo31 heart
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Сіроманка, 21.10.2017 - 20:01
flo12 39 39 39
Можливо Ірпінь ще познайомить об"єднаних Словом одноклубників також із Вами. Та чи могли б Ви приїхати? Якби ж на кілька днів, а не на півтори доби... ghmm
 
Сіроманка відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 21.10.2017 - 20:43
16 31 17 ...ні, не зможу!!! мене тримають у Львові домашні обставини - нікуди не виїжджаю flo25 flo35 ...але раніше була така можливість flo31 flo35 flo34
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Сіроманка, 23.10.2017 - 11:04
Здоров"я Вам і сприятливіших обставин щиро бажаю. А якби одноклубники збирались якогось наступного разу в Прикарпатті, то чи могли б навідатись?.. friends
 
Сіроманка відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 23.10.2017 - 11:35
flo32 ))) 16 ...коли у рідному Львові, то ТАК flo36
31 ...під обставинами - маю на увазі щоденний ритм життя, за яким відлучатися за межі Львова можу лише у межах доби flo31 heart
 
Дякую, що нагадали, та ще й в такій чудовій формі! 12 16 flo26
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Галина_Литовченко, 21.10.2017 - 19:58
Міг би ще розписувати спогади, та й так десь перебрав... ghmm
А зустрітися там ще б варто. friends
 
Віталій Назарук, 15.07.2017 - 19:28
12 12 12 16 flo12 friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Віталій Назарук, 21.10.2017 - 19:55
А там таки було цікаВО! hi
 
Наталя Данилюк, 15.07.2017 - 18:56
smile Оце так описали - справжня поема! 12 Браво! clapping Одразу в пам'яті зринули чудові миті! love Хотілося б у Луцьку почути наживо! wink friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Наталя Данилюк, 30.07.2017 - 11:00
Саме в цьому (четвертому) корпусі вгорі над входом я з Куценком і Бутом... ghmm
А флешку із записами (як і книжки нові) я в Луцьк брав...
 
Ніна-Марія, 15.07.2017 - 18:33
Чудова і цікава розповідь про таку прекрасну зустріч. 12 12 12 16 flo06 16 flo06 16 flo06
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Ніна-Марія, 30.07.2017 - 11:03
Як варіант - можливо знову (тепер в жовтні) базуватимемось там, виступаючи в Києві... ghmm
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Променистий менестрель, 21.10.2017 - 19:53
Дякую...
friends 39 39 39 hi
 
Чудово змалювали свої враження.Хай не остудить серце вітровій.Хай втілює в життя воно чимало творчих мрій. give_rose
 
Дякую(ємо)! friends 39 39 39 hi
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Нові твори