якщо побачиш десь на вулиці: бреде
за течією, відраховуючи кроки,
то значить він шукає чи бару з караоке,
чи роботи; а більш ти його не побачиш ніде.
його відраховано не з універу –
і до чого тут сховані відра –
ось я до чого веду:
колись ми всі давно молилися паперу
й перукарям, і лісорубам в вишневому саду.
дені дідро був енциклопедистом,
він міг би бути й велосипедистом,
та їх ще не було, й так само інтернету,
й ніхто не дбав про нашу обідрану планету.
і ось мені цей каже, ага, дені дідро:
ціна твоїм віршам – копійка за відро.
– продай. а я йому, подумавши, кажу:
ти йди собі хоч в дупу, а я допоможу.
бо ми йдемо до бару з власним тормозком,
ще й з пляшкою, й цілим споживчим візком:
ми ті, що п'ють пиво й підбурюють пекло.
ти, сране людство, бодай би ти зникло.
чи підеш зі мною, дитино? ходи.
а ви там, з папером, не плачте,
не опріснюйте нам води.
вже й народ шаленіє. хаха, ми вже тут;
не дуже й страшний наш підкуплений суд.
реви та стогни, й вивертайся назовні,
бо це повний триндець, коли ясла не повні!
сталеві гітари деренчать, мов німі,
на що ми ще здатні, не знають самі.
нам кажуть: "не пийте, підбурюйте пекло"
деренчить у горлянці, бодай би вам змокло.
то підеш зі мною? не бійся, ходи.
якого ти дідька прийшла аж сюди?
ну, ми знову з народом: зробили перерву,
бо дали відпочинку паперовому нерву. –
знаємо, що заковбасимо. хлопці, ми граємо це:
не зловживай вітамінами, здай права категорії це.
захиталась підлога, микола десь впав і пропав.
архітектурно цей наший генделик подібний до верховної ради.
ге, миколо, вилазь! ми поборемось, і позбавимо виборчих прав
всіх, хто читає папір. папіроси, не рвіться до влади!
ви рветесь як газети, чисто як мокре лайно.
дитино, чи підеш зі мною? а тут – пропадеш все одно
за твором: beer drinkers & hell raisers, motörhead
ID:
741852
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.07.2017 20:33:39
© дата внесення змiн: 13.07.2017 20:33:39
автор: norton
Вкажіть причину вашої скарги
|
