Хіба міг би не побачити, та стороною хіба міг перейти?
Коли всередині усе вогнем палало
Твій погляд – сонця жар, як не знайти?
Ще й інших «надзвичайне світло» дивувало
Хоча, що дивного у тому є?
Коли так сильно, та піднесено кохають
Весь світ навколо – різнобарвнішим та яскравішим вмить стає
В обличчі посмішка, в душі пісні лунають
Як дивно, посередині життя
Зустрів високе, але й і недоторканне кохання
Думки, емоції, ще й тихі кроки та слова
Тобі від серця мого, дивовижна, - ці вітання!
О скільки будуть ще вірші лунати та слова?
Думки мої і день і ніч до тебе прилітають
Хай буде від кохання більше радості й тепла
Жінки, як квіти - хай коханням розквітають!