Вогонь в каміні догорає,
то димпіде,то пламя грає.
А був він таким могучим,
красивим,сильним,ще і пекучим.
Він теж дійшов вже до кінця,
благає він-підкинь дровця.
Помру,погасну,задимлю-
ось вже кінець,мені й теплу.
Я взяв і кинув в камін дрова,
димок пішов-пішла жара.
Вогонь не мовби озвірів-
всіх обпікав,та не жалів.
Забув вогонь коли димів,
як допомоги він просив.
Горить-палає,що є сили,
всіх обпікає-на всіх сміє.
Жара минає-вогонь втухає,
допоможіть-вогонь благає.
Він в інших допомоги просить,
друзів обпік-дрова не носять.
Не думав він,як буде далі,
він був румяний,весь у славі.
Не цінував близьких,що життя дали,
тому й потух,бо всі його боялись.