UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: УКРАЇНСЬКА ВРОДА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Пономаренко, 27.05.2017 - 22:15
Дарунок українській вроді -Цей хрестик й руки в мозолях.  І мені перед очима такі жінки, матері, господині, трудівниці...  Дуже зворушливо й чесно...  
Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 27.05.2017 - 22:19
Дякую Вам,Людмило,за визнання. 
Микола Холодов, 22.05.2017 - 17:49
Дуже гарний вірш, пані Людмило! Та й тема пречудова. В моїй пам"яті ніби воскресли давно минулі часи мого дитинства.  Серед отих оспіваних жінок До церкви йшла і моя ненька, Мов з кращих квітів сплетений вінок -- Така вродлива й чепурненька. Вона вела мене за руку Й навчала як молитись в храмі. Отак я змалку вчив науку Про Бога, дякуючи мамі. Дякую за вірш. Подальших Вам успіхів у Вашій творчій роботі!
Шостацька Людмила відповів на коментар Микола Холодов, 27.05.2017 - 22:06
Щиро Вам вдячна,пане Миколо.А нам не дозволяли заходити в церкву.Батьки були службовцями.Молитись навчала бабуся під ковдрою.А потім мама молилась до останнього подиху.Радію,що змогла Вам згадати дитинство і Вашу вродливу матусю. 
Микола Холодов відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.05.2017 - 09:26
Перші декілька років по війні влада дещо послабляла тиск на віруючих. Про цей період і йшлося у моєму коментарі. Уподальшому ту церкву, в яку мене водила за руку матуся, влада знищила. І не тільки її, а й багато інших церкОв. Ті ж церкви, які не були знищені, здебільшого перетворювались на складські приміщення. Слава Богу, що це вже в минулому. Шкода, що тепер маємо інші негаразди. Дякую Вам за змістовний, приємний довгоочікуваний діалог. 
Шостацька Людмила відповів на коментар Микола Холодов, 28.05.2017 - 09:33
Вибачте за запізнення з відповіддю.Готую до видання книгу,намагаюсь скоріше завершити підготовчі роботи.Цей вірш також ввійде до збірочки.Дякую Вам за увагу до моїх віршів,це є стимулом до вдосконалення. Наша церква збудована в 1796р.Не діяла лише в період війни,була оборонним об'єктом.Зараз силами прихожан і орендатора-мецената виконуються потужні ремонтні роботи.Тільки дах обійшовся сотні тисяч гривень.  
Микола Холодов відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.05.2017 - 09:57
Щиро радий за Ваші УСПІХИ у Вашій творчій роботі! З нетерпінням чекатиму появи у світ Вашої книги.
Шостацька Людмила відповів на коментар Микола Холодов, 28.05.2017 - 12:05
Щиро Вам вдячна,пане Миколо,за підтримку і добре серце.Здоров'я Вам і миру!
Зоя Енеївна, 20.05.2017 - 23:57
Старанно берегли атрибути українкості,нагадували,що ми українці, наперекір всім заборонам
Зоя Енеївна, 20.05.2017 - 23:57
Старанно берегли атрибути українкості,нагадували,що ми українці, наперекір всім заборонам
Шостацька Людмила відповів на коментар Зоя Енеївна, 27.05.2017 - 22:09
Дякуючи таким справжнім українцям,ми ще-українці.
Олеся Лісова, 20.05.2017 - 18:56
Гарно написали.Низько вклоняюся нашим бабусям і цілую кожен мозолик на їхніх руках.  
Шостацька Людмила відповів на коментар Олеся Лісова, 20.05.2017 - 19:09
Дякую,Сонечко,за душевне тепло.
dashavsky, 20.05.2017 - 17:57
Майже уже ніхто не вишиває. Раніше вечорамипам'ятаю вишивали сорочки, рушники, подушки, штори. А тепер нема часу-телевізор то основне.
Шостацька Людмила відповів на коментар dashavsky, 20.05.2017 - 19:08
Помінялись часи.Але я ще знаю багато вишивальниць.Кому зір дозволяє.
@NN@ відповів на коментар Шостацька Людмила, 27.05.2017 - 22:28
Ви праві, пані Людмило, наразі багато жінок вишивають рушники , ікони, сорочки... і вірш дуже гарний 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
