Вірш – інструмент чарівника
І зараз я вам це дов́еду.
Як бджілка в лоні квітника
Збирає кілограми меду,
Так ви будуєте вірші,
Зі слів збираєте ви твори,
Які впадають до душі,
І пестять розум теплим морем.
В уяві вдячних читачів
Ви намалюєте картини
Де знайдуть щастя шукачі,
Кохання пісня буде линуть.
Знайдеться місце в них словам,
Що адресовані в майбутнє;
Це щось споріднене дивам,
Реальність зовсім в них відсутня.
Звернутись можете до тих,
Кого нема на цьому світі,
Хто віддавав життя до крихт,
Щоб ніжністю були зігріті…
До тих, хто вас колись кохав
І почуття палали щирі,
І вам безсоння дарував,
В якому зрів натхнення вирій…
Свою любов, свої знання
Ви віддаєте без останку
З мистецтвом гідні єднання
І зовсім це не забаганка.
Ваш вірш, то співи солов’я,
Які полинуть через вічність.
Ви тут усі – моя сім’я
І в ваших чарах є епічність.
І як скажу: ви чарівник,
Це буде вдячності похв́ала
І найдорожчий показник,
Хоча і цього ще замало…
З подякою за Вашу творчість
16.05.2017
"Ви тут усі - моя сім'я" - це ода всім нам, включаючи автора!!! 
