Мойри, святіть удачу
Крапом, бо раптом знов,
Лишиться десь на здачу
Клята ота любов.
Що як забуде небо
Сяйво налити в тінь?
Може, комусь та й треба?..
Нам же і поготів.
Візьме джек-пот, червлені
Фішки згребе в поділ,
Ще й набере в кишені
Долю - одну навпіл.
Виграш ділити? Дзуськи!
Серце моє - Гобсек.
Тісно йому і вузько
Страшно без тебе...
Все.
05.05.17.
Серце, наповнене золотом - жаднюга)) Гобсек в даному випадку не уявляється гномом біля золотого горщика (це мої власні асоціації), більше - особою для якої існування без свого скарбу втрачає сенс.
Ритміка в даному творі інша, ніж зазвичай, але вона сюди прекрасно вписується.
Тут немає золота.
Тут - клята любов, той джек-пот, яку ховає скупе серце від всього світу.Можливо й від себе самого. Страшно жити без неї.
Щиро дякую.Мені приємно,що Ви завжди намагаєтесь вникнути в мої твори.Я тоді відчуваю Вашу співпричетність.
Та я й мала на увазі любов - як найцінніший скарб, яким не хочеться ділитися. Це напевне образ Гобсека навів на асоціацію золота, монет. Хоча, чесно кажучи, з"явився ще один персонаж, якого я не наважилась сюди втулити - надто вже страшний....пам"ятаєте - Голум з "Володаря перстнів", він ще казав: "Моє золотко".
Не хочеться вірити, що небажання ділитися любов"ю перетворює на таких персонажів