Виходжу рано вранці на поріг
Маленька пташка шпак мене стрічає,
Висвистує на весь старий садок,
Маленька втіха сонце викликає.
Проснеться сонце,кліпне кілька раз
Ніби невчасно й рано розбудили
Та ще секунда і вже лине вальс
Бальзамом світла все заполонило.
Всміхнулось сонце до малих шпаків,
До саду оченятком підморгнуло
Проміння опустило в річку й вир
Тепла у воду ніжно загорнуло.
Трава росу струсила,ожила
Бо сонцеграєм зелень оповита,
Кульбабки теж проснулись…Ніч мала…
Бо жабки все раділи-скоро літо.
Поглянув вгору старий верболіз
Метеликам долоні підставляє,
Флюїди щастя линуть вверх і вниз
І сміхом щастя землю заливають.
Нірвана…Велич!Радість без прикрас!
Заплющу очі щоб бува не згасло
Бо сонце у любові повсякчас
Купає нас і чеше років пасмо.