На скронях білий-білий сніг,
Ознака раннього старіння.
На скронях білий-білий сніг,
Немов життя обледеніння.
Та знов облився цвітом сад,
Де все для пісні оживає.
Життя дається тільки раз,
Йому повторення немає.
На скронях білий-білий сніг,
У очі старість зазирає…
На скронях білий-білий сніг,
Чому ж це серце завмирає?
Десь чується дівочий сміх,
Десь з кимось юнь нова жартує
А тут на скронях білий сніг
В дорогу костура готує.
На скронях білий-білий сніг,
Ти цього снігу не лякайся!
На скронях білий-білий сніг,
Та знов в дорогу ти збирайся.
Нехай летять твої літа,
Не оглядайся у минуле.
Душа ще надто молода,
Ще смак до мандрів не забула!
Іди дорогами у світ,
Познач мету, щоб напрям знати
І намагайся, попри сніг,
На легкий шлях не повертати.
На скронях білий-білий сніг,
Відлуння випробувань долі.
Душею я іще не дід -
А просто хлопець сивочолий!
Живе у серці квіт надій,
Ще сходить в небі зірка рання
І при лебідоньці моїй
Душа співає від кохання!
28.04.2017
Душею я іще не дід -
А просто хлопець сивочолий!
Живе у серці квіт надій,
Ще сходить в небі зірка рання
І при лебідоньці моїй
Душа співає від кохання! Прекрасно!
