Летить лелека. Дивиться на крони
Сюди ж раніше він вже прилітав
Та бачить лиш німую тишу зони,
Життя тут хтось із привидів украв.
Летить,крильми махає…Помилився?
Тут же земля цвіла,як райський сад
Та в селах лише морок залишився
І радіація солдатом йде в наряд.
Він полетів у Прип’ять,зупинився…
Може це місто зможе прихистить
Очима мертвими на нього лише вишка
Й стовпи реакторів вдивлялися у мить.
В ту мить,що для сердець була остання
Й зосталася в погашеній свічі
Й петляє вітер з вечора до рання
Не знайде де поплакать на плечі.
Гудуть антени,скиглять десь собаки,
Ворони горе скручують в джгути.
Нема лелеці де рідню шукати
Лети ж відсіль-подалі самоти…