Мій демон нутрощі шкребоче
Єством роздвоєним сичить
Душевні грати скупо смокче
А потім стримано мовчить
***
Кричить ночами в снах глибоких
Кохає ніч і любить сміх
На горизонті тихий спокій
Вкриває пристрасть білий сніг…
***
Мій демон болісно страждає
Цілує захід сонця вслід
Наперекір собі вбиває
В очах безхмарний небозвід…
***
Він злизує із вікон сльози
Брехню ковтає, п’є думки
В моїй душі бушують грози
Лиш помахом Його руки…
***
А хвіст – мотузка в потойбіччя
До порожнечі – тільки вниз
Потворне стомлене обличчя
Мій демон спокоєм погриз
***
Потвора має сильні ноги
Завжди підводиться з колін
Закручені в спіраль дороги
Розгладжує до рівних стін
***
Мій демон розправляє крила
Летіти хоче в майбуття
Але без Нього я безсила
І непридатна до життя…
***
І Він змирився, не покинув
Вперед стежками в добру путь!
Тепер ніколи не загине
Жива римованая суть!
