На мить захотілось згадати на дотик,
Торкнутись губами до твого чола
Я відчувала, що ти геть не проти,
Але завагалась й чомусь не змогла.
На мить пригадала твоє найщиріше -
Як погляд ховав і торкався до рук.
Я майже змирилась: тебе нема більше
І відстань між нами натисла курок.
На мить лиш здалось, що ти повернешся,
Що небо прихилиш, зігрівши долоні
Хотілося б вірити, що ти не здаєшся,
Але щоки мої чомусь раптом солоні.
На мить ти дозволив бути так близько,
Що я тут навчилась любити ті ве'сни.
Байдуже, з ким ти і чи падаєш низько,
Я вчуся літати. Я майже воскресла.
мені дуже приємно!
