Ріднесенька!
.
Поетесою з м.Києва Златогорою був присвячений нам вірш «Она была,она любила» Поетеса Світлана Пілецька зробила вільний переклад вірша, надихнувшись ним. Сподівємось ,що автор не буде гніватись.
Вірш прозвучав на презентації в обох варіантах.
.
Вона жила…Вона любила…
Від неї віяло теплом.
Їі непереможна сила
Творила в світі лиш добро.
.
Його одразу зчарувала,
Його в полон узяла вмить.
Був Мендельсон,у квітах зала.
І стали вони разом жить.
.
Вона, немов промінчик світла,
Після грози і літніх злив,
Немов би квіточка розквітла,
Котрою дуже дорожив.
.
Вони трималися за руки,
Воліли разом буть завжди
Разом очікували внуків,
Та не чекав ніхто біди.
.
І погляд згас…Упали руки
Ходив, неначе в клітці звір.
Печалі вічної розлуки
Його заполонили двір.
.
Її, огорнуту в серпанки,
Забрав Господь на небеса.
Сумні без неї ночі й ранки.
Лиш у очах-її краса.
.
Вона пішла …Вона заснула…
Над нею трави,взимку – сніг.
За те,щоб повернуть минуле,
Віддав би все,як би лиш міг!
.
Вона живе в його поемах,
Вона йому приходить в снах.
І іншої йому не треба,
Бо Віра жде на небесах.
.
Вона-написана сторінка,
Вона-натхнення неземне.
Величну силу має жінка,
І це ніколи не мене.
.
Вона пішла,лишивши спомин,
Що скрасить старості літа.
Любов вирує,наче повінь.
Любов = немов жива вода!
Автор Світлана Пілецька.
Вітаю Вас,Володимире,з виходом такої важливої збірочки. 
