Як же усе заплуталось.
Як маю вихід знайти?
До Сходу Сонця
треба іти.
Воно зігріє,воно підскаже.
Тихенько шепотом вітру
покаже.
Сили зачерпни .
Пригорщні повні,
та порожна душа.
Он,бачу межа,
яку я перейшла.
Мабуть даремно.
Стихла пісня солов'я.
Стало все непевно.
Навіщо болю завдаю,
людям тим,
котрими дорожу.
Чи насправді не вмію цінити.
Хто б навчив любити?
І як човен у море пустити,
коли хвиль боїться він?
Часу плин
нестерпно повільний.
Ти вільний.
Мусиш далі жити...