Читаю серце, ніби нову книгу,
Чуже. Вникаю в кожне слово.
Мов проліски, шукаю серед снігу
Чужого болю серця - допомоги.
Читаю всі розхристані печалі,
Тверезі радості, любові напідпитку,
Прискіпливої правди вертикалі,
Інтригами наосліп зшиту свитку.
Читаю їх турботи непритомні,
КорИстю зашрамовані їх душі -
Каменоломні, безсвідомі, забобонні...
Чужі серця моєму небайдужі...
Свого ж не чую...серце лиходіє
Від пошуку в чужих серцях рятунку.
Десь жевріє на пристані надії
Душа ... шукає щастя візерунки...